Як оббирають до нитки…

Як оббирають до нитки…


Через любов до халяви 80-річна бабця позбулася двох корів, теляти, влізла у величезні борги і тепер просить, аби хто взяв для неї кредит. Не бажаєте?

«Рукавички з унікальної гуми за 500 грн, шматок клейонки-самобранки – за 300, ножиці – «усього» за 250, а ще ганчірка для миття підлоги, котра просто пожирає мікроби, швабра, пластмасове відро і море усілякого начиння з неймовірними можливостями, якого більше ніколи й ніде не придбаєте, тільки у нас і лише за найнижчими цінами. Але й то ще не все! Ви маєте шанс отримати 100 тис. грн, адже вам випав щасливий номер! І взагалі: щасливчик – ваше друге ім’я!» Знайомо, чи не так? Подібна казка – чи не всюди на Волині. І хто сказав, що найбільша проблема у нас – алкоголізм та наркоманія?

Таке ми почули спочатку на пошті у селі Маневицького р-ну (з етичних міркувань не називатимемо саме село та ім’я начальниці поштового відділення, котра й повідала таку історію, – авт.). А потім пішло-поїхало: де б ми не були, йдемо на пошту і запитуємо, чи нема серед ваших людей отаких «клієнтів»? Страшно і сумно, але відповідь усюди чуємо позитивну. І це – без винятку!

Суть лохотрону така. Спочатку на вашу адресу приходить лист. Одразу наголошу: не варто дивуватися, що там вказане точне місце проживання та ім’я – ця інформація нині навіть для сяких-таких умільців афери не проблема. Правда, іноді й вони помиляються. Нам розповіли, що такі листи надходили на ім’я мертвих душ, причому людей, які давно відійшли у Вічність. А там зазвичай інформація на зразок: ви щасливчик, адже стали одним на мільйон переможцем нашої акції і виграли, скажімо, 50 тис. грн (чи й більше). Але для того, аби забрати ці гроші, вам потрібно купити якийсь із запропонованих на вибір товарів. Словом, витратите на унікальну річ усього 500 грн – і забирайте своїх 50 тис. або ще простіше – кажіть, куди вам їх перерахувати. Одразу застерігаємо: відповідати не варто, бо хвиля «пропозицій» буде поглинаюче всемогутньою. Та й подумайте логічно: як можна виграти у лотерею, та ще й таку шалену суму, навіть не граючи і не купивши її жодного разу?.. Якщо ж халява була аж надто солодкою, втриматися вам не вдалося і ви вже купили якусь сковорідку, швабру чи мітлу, просто припиніть це змагання за легке багатство – змиріться.



– Ми ходили вже до сільського голови, аби поговорив із нею, просили депутатів райради попросити, самі не раз казали їй, що вона неправа, а вона не вірить, – розповідає керівник поштового відділення у тому селі Маневицького р-ну. – Ви ж розумієте, вона така бідова, має хворого сина, вже програла дві корови – та все, що мала. Нема, мабуть, такої хати, де б їй не позичили грошей. Вона ж приходить і такі історії видумує – її й жаліють. А ще й її донька живе в Росії – вона гроші й висилає, бо не знає, на що мамі пенсії не вистачає…

Словом, бабця дожилася до того, що вже ні одягтися, ні взутися, ні з’їсти – все вкладає у «велику перемогу». Крім того, вона дуже хвора, а щодня йде на пошту із сусіднього села. От сьогодні щойно на 500 грн посилку забрала. Гроші знову позичила…  Було навіть, що вже просила поштарку, аби та відкрила їй рахунок у банку, куди можна гроші перерахувати, і нікому не розповідала про її неймовірну «удачу», бо ж сума велика прийде, мовляв, страшно за себе… А одного разу аферисти навіть написали бідоласі, що приїздили і привозили їй гроші, але… її вдома не було. Тож, мовляв, нехай хутко забирає чергову посилку і чекає наступного разу.

До того, поки все це почалося, кажуть у селі, була абсолютно нормальною, мислила адекватно…

Хочу одразу наголосити: то не єдині такі унікальні шанси на велику удачу – є й інші, не менш спокусливі пропозиції. Ваш «успіх» може початися з того, що ви розгадали, скажімо, кросворд у газеті.

– То один приходить на пошту і каже, що, у мене все зійшлося, тож виграв кілька тисяч, то інший. Я їм пояснюю, мовляв, дядьку, якби так можна було, то я вже сама би давно мільйонером стала і не сиділа би отут. Обманюють вас. Знаєте, ніхто й уваги не звертає, що кросворд той – для дитячого розуму, що третьокласник його легко розгадає. А там 100 тисяч пропонують. Не буває так, ну не буває, – застерігає усіх поштарка з досвідом.

У деяких селах на пошті таких листів – стоси. Багато відгукуються, кажуть поштарки, навіть місцева інтелігенція – вчителі, медики, бізнесмени (а кому не треба зайвих сто тисяч?). Зазвичай один раз щось купують, а потім уже й не забирають ті листи. Але буває…

У селі Ратнівського р-ну нам узагалі розказали історію, котра вже попахує шантажем. Двоє сорокарічних людей – чоловік із дружиною – теж повелися і вже кілька разів узяли запропоновані призи. Але потім одумалися і побачили, що нічого з цього не буде. Та й поштарки переконували не брати цей мотлох, котрий їм пропонували то за 500, то й за 1000 грн. Словом, стали люди відмовлятися і ті посилки повертати назад. І тут адресант раптом образився – змінив тон листування із дуже чемного та солодкого на погрозливий та кардинальний.

– Оце приходить їм черговий лист, – розповідає начальник ВПЗ одного із сіл Ратнівського р-ну. – Ми й занесли. От і прибігають вони на пошту такі перелякані й показують його. Там на страхаюче темному папері намальовані тюремні грати і чітко перераховано всі посилки та які суми їм коли поверталися від цих людей, а далі погроза: якщо не заплатите за наші послуги 500 гривень, то ми посадимо вас у тюрму.

На пошті тих чоловіка з жінкою заспокоїли і переконали, аби на той лист не відповідали. Чекають…

Пригадала історію, свідком якої у 2000 р. стала на Завокзальному ринку (у народі – Варшавка). Жінка літ 45-ти кричала, плакала і просила, аби їй повернули гроші. Із розпачу на весь голос розповідала історію, що мала 700 грн (тоді це була чимала сума) і приїхала, аби купити дітям одяг та взуття. А її ошукали. Проте тоді їй ніхто не міг допомогти – її гроші не вкрали, вона їх добровільно сама програла.

Пам’ятаєте? Вас просять кинути чотири фішки, в результаті чого начебто той випадковий перехожий раптом виграє гроші, забирає їх і йде геть. А потім уже обробляють і вас. Велика перемога, здається, за один міліметр, вона ніби стає ще ближчою завдяки вмілому підігріванню аферистів. І так – аж поки ви не відмовитеся давати гроші або вони реально не закінчуються. Лучани рідше на таке велися, бо обличчя та місце дислокації махінаторів були незмінними, а от людям із сіл частенько доводилося страждати.

Один мій знайомий, котрому у лихі 90-ті (правда, особисто для нього геть не лихі) теж не раз доводилося займатися такими темними промислами, нарозказував стільки способів розвести наївний люд на гроші, що можна писати книгу. Але ж і то ще далеко не все, бо варто також згадати про телефонні махінації на зразок: ваш син у біді – переказуйте кошти, а також легкі заробітки в Інтернеті… Особисто я двічі отримувала смс-повідомлення про те, що виграла автомобіль.

Одразу зазначу: правоохоронці у таких ситуаціях розводять руками. Навіть на такі випадки мають унікальну фразу чужою мовою, але з таким рідним змістом: «Без лоха и жизнь плоха». Тож єдине, що можемо порадити: бережіть свої гроші, не дозволяйте якомусь і так багатому матеріально, але бідному на совість олігархові нарощувати свої капітали.

Цікаво тільки: чи не створив цю піраміду котрийсь із добре відомих нам депутатів, «чесних бізнесменів» або державних службовців?

Світлана ДУМСЬКА.

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (169) - 88%
Пізно (5) - 2.6%
Яка різниця? (4) - 2.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (8) - 4.2%
Мені байдуже (5) - 2.6%