«Волинська газета» – безпрограшний вибір!

«Волинська газета» – безпрограшний вибір!

Передплатник Секунда, «земляний орел», атовець із кулями.

Павлівка живе буденним життям. На вулицях рух – автівки та автобуси, кінні підводи та велосипеди, на пішо йдуть тільки бабці та школярики.

– У нас двоє поранених атовців, – бідкається сільський голова Микола Михняк. – Юрій Стога і Вадим Лазарук. Останній ходить з осколком у руці, потрібен гарний хірург, щоб їх добув і не зачепив нерва. Сергій Федь досі перебуває у полоні в сепаратистів. Чекаємо обміну всіх на всіх. А загалом в АТО брало участь 17 наших хлопців.

Микола Степанович показує селище, розповідає про його жителів, будови, історію. Провадить до велетенського «орла» – на «земляному птахові» куратора шкіл Волинської, Подільської і Київської губерній, засновника Крем’янецького ліцею графа Тадеуша Чацького зараз санаторій «Шахтар». Довкіл нього в’ється Стрипа.

– Можемо у цім місці втратити річечку, – показує майже на пересохле русло. – Колись рвала береги, а тепер заледве жевріє...

Директор санаторію «Шахтар» Віталій Шевчук зустрічає автівку із вугіллям, направляє за їдальню розвантажитися. Хоч і зима, тут зараз поправляють здоров’я півсотні літніх людей. Санаторій належить державному підприємству «Волиньвугілля». Згори подвір’я (3,4 га) нагадує велетенського орла з розпростертими крилами, що присів відпочити біля Павлівського озера.

– Раніше тут було два палаци, розкішна бібліотека, унікальний парк. Тепер від графа Чацького лишилося одне оцтове дерево, – мовить Віталій Сергійович.

Може б, і того не зосталося, якби у 1964 р. не приїхав на Волинь до смт Іваничі Микита Хрущов. Зустрівшись із шахтарями, поцікавився: «Що вам потрібно?» – «Десь би відпочити і пивка попити!» – сказали володарі підземного царства. На графському обійсті і збудували цей санаторій.

Графський пивзавод також відновили. Ним зараз керує Юрій Пікута. «Павлівське» можна посмакувати або ж купити у місцевих кафе, барах, крамницях. Ще одна загадка: тутешнє пиво краще, ніж десь інде! Та ми їдемо на ТзОВ «Павлівський пивзавод». Граф возив хмільний напій до Варшави, ми – до Луцька. Менеджер виписує ящик пива, суворий охоронець відчиняє ворота.

– За башту! – показує водію.



Біля цеху завантажуються бусики і фури. Пляшка пива, якщо виписувати на заводі, обходиться покупцеві у 5 грн із копійками, у крамниці – 8.50. От вам приклад економії, до чого влада закликає!

Є у Павлівці ще фермерське господарство «Врожай +» та рибгосп «Сарабуди», також школа і дитсадок. Ось таке село-містечко. Але сьогодні основна новина – передплатна компанія «Волинської газети».

На поштове відділення йдуть гурбами люди.

– Кажуть, у вас – святковий розіграш, можна приз виграти! – мовить із порога Віра Карпюк.

– Спершу передплатіть газету, тоді витягуйте приз! – пояснюють начальник відділення поштового зв’язку Аліна Карпюк, листоноші Валентина Марчук, Любов Біляк та Катерина Рибачек. – Ми виграли тортівницю... А на Різдвяні свята розігруватиметься путівка у санаторій «Лісова пісня», 1000 гривень і ще тисячу призів до виходу ювілейного 1000-го номера!

Під час днів передплатника читачі розказують про своє життя. Віра Степанівна оповідає свою історію. Працювала на току, пасла колгоспні «кабардіни» (це така порода корів), обробляла по 8 га цукрових буряків, чотири роки була листоношею… І от кінь потягнув їй руку, довелося йти на лікарняне, відтак – і на пенсію. Свою сумку і велосипеда, як кажуть, передала Каті Рибачек. Вона вже третій місяць працює, але наставниця, хоч і має коня, дві корівки, телятко, свині, птицю (роботи – сила силенна) провідує дівчат.

– Про що хотіли б прочитати у нашій газеті?


– Про господарку, – каже жінка. – Втім наша сімейка велика й інтереси різні. Пишіть про все.

– Я хочу дізнатися, якою повинна бути жінка, як поводитися у гостях… – мовить Ганна Грисюк.

– А я люблю читати про політику, всілякі житейські історії, – зізнається Лариса Вишневська.

– Пишіть більше про спорт, – просить літній чоловік із незвичним прізвищем Секунда. Виявляється, Олег Йосипович – все життя йому вірний: працює вчителем фізкультури.

Всі передплатники – самі цікаві особистості. Про кожного з них варто було б написати. Разом творять історію села над Лугою, яке мало назву Порицьк, а з 1951 р. його називають Павлівкою.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

Фото автора.




Від редакції. Ці дні «Волинська газета» проводить із великим напруженням. Адже скрізь треба встигнути на дні передплатника. І поки Сергій Цюриць працював у Павлівці, то Оксана Бубенщикова – в Іваничах. Володимир Данилюк – у Цумані, Світлана Думська – в Олиці, Олена Лівіцька – в Раковому Лісі Камінь-Каширського р-ну, Наталія Главнічек – у с. Пнівне, а Руслана Стельмащук – у маневицькій Галузії. І скрізь люди кажуть: «Волинська газета» стає все цікавішою. А подарунки – найкращими!

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (169) - 88%
Пізно (5) - 2.6%
Яка різниця? (4) - 2.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (8) - 4.2%
Мені байдуже (5) - 2.6%