→Новини

Закон «Про медіа»: ПРО медіа чи ПРОТИ медіа?

Новий закон «Про медіа» вводить поняття припису і низку штрафів для видань та їх журналістів. Із ним взагалі можливо ефективно працювати в царині свободи слова?

Портал «Главком» із посиланням на Службу інформації Національної спілки журналістів, яку очолює Сергій Томіленко, нагадав, що перед Новим роком Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа».

«Документ містить понад 300 сторінок тексту і вводить багато законодавчих новацій для журналістів. Про це під час зустрічі на «Платформі прав людини» розповіли представниці колективу авторів нещодавно ухваленого закону «Про медіа» адвокатеса Анна Літвіщенко та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська. Про це пише Національна спілка журналістів України.

За їхніми словами, новий закон не передбачає попереджень, заходами реагування на порушення є: припис, який виноситься за рішенням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Може також загрожувати штраф, анулювання ліцензії, скасування реєстрації, заборона видання (розповсюдження) друкованого медіа, тимчасова заборона поширення онлайн-медіа, заборона поширення онлайн-медіа, тощо.

Порушення поділяються на:

незначні (неподання змін до реєстру, порушення вимог про вихідні дані, порушення вимог щодо виборів та реклами тощо),

значні (дискримінаційні висловлювання, заборонені фільми, порнографія, пропаганда наркотиків, жорстокого поводження з тваринами, виправдання комуністичного та нацистського режимів, висвітлення діяльності влади держави-агресора, приниження державної мови тощо)

грубі (заклики до насильницької зміни державного ладу, заклики до тероризму, пропаганда російського тоталітарного режиму, поширення недостовірної інформації про збройну агресію тощо).

Якщо йдеться про аудіовізуальні медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів або постачальників електронних комунікаційних послуг, то за незначні порушення виноситься припис (Нацрада його виносить без проведення перевірки). Припис може перерости у штраф, якщо впродовж року медіа допустили п’ять незначних порушень

Друковані медіа за незначні порушення отримують припис, після п’яти приписів – штраф. Якщо медіа не зареєстроване, то штраф накладається після трьох незначних порушень.

Онлайн-медіа за незначні порушення отримують припис, за 5 таких порушень на місяць (для зареєстрованих медіа) або за 3 (для незареєстрованих) – штраф. За значне порушення – припис, за повторне значне – штраф і подвійний штраф за кожне наступне, за 5 значних – скасування реєстрації для зареєстрованих або тимчасова заборона поширення для незареєстрованих онлайн-медіа.

Автори закону «Про медіа» говорять, що його може скасувати сама Національна рада, штраф можна буде оскаржити у судовому порядку», – зазначається.

На превеликий жаль, цей законопроєкт проштовхувався під соусом вимог Євросоюзу, але насправді далекий від цивілізованих європейських стандартів свободи слова. Незважаючи на неодноразові пропозиції НСЖУ, до його розробки представників найбільшої в Україні творчої спілки не залучалися.

Тому, цілком імовірно, після зміни керівництва профільного парламентського комітету (Микита Потураєв) і Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка (взаємодіяли з уже звільненим із посади заступника керівника Офісу президента за дискредитацію Кирилом Тимошенком, – ред.) все це доведеться переглядати.

Бо наразі на запитання: «Закон «Про медіа»: ПРО медіа чи ПРОТИ медіа?» однозначної відповіді немає. І поряд із позитивними нововведеннями відчутно спроби взяти під контроль увесь медіапростір держави.

Ольга ДАНИЛЮК.

Ілю стративне фото Служби інформації НСЖУ.