Нова редакція антинародного режиму?

Нова редакція антинародного режиму?


Більшовицькі методи управління державою на 24-ому році Незалежності викликають уже не здивування, а роздратування. Таке враження, ніби більшість наших керманичів мама народила о 13.00 13-го числа та ще й у понеділок. Але мучаться від цього не самі вони, а переважна більшість українського народу, який ледь-ледь почав спинатися на ноги після жахливої депресії початку 90-их…

Отже, з чиєї подачі новітні більшовики в Верховній Раді України проголосували за нові податки на житло громадян України, коли кожному доведеться додатково сплачувати за квартиру, більшу за 60 квадратних метрів, і будинок загальною площею понад 120? І чи дозволить чергове ярмо на шиї законослухняних податкосплачувачів вирішити хоча б якусь економічну чи соціальну проблему?

Одразу зауважу: «квартирні» податки для вітчизняних олігархів, яких і в новій модифікації «антинародного режиму» понад 90%, як мертвому припарка. Наші глитаї вже давно живуть в обгороджених котеджних містечках із цілодобовою охороною якщо не в палацах, то в маєтках, вартість яких складає мільйони доларів! Тому якісь там пару десятків центів, додатково викинутих на вітер, їх зовсім не обходять.

А от по залишках середнього класу – це черговий удар. Причому, абсолютно невмотивований і несправедливий!

Пригадаймо події 35-річної давності!

Покоління, яке тоді було молодим, а зараз поволі наближається до «повної зрілості», в один прекрасний ранок дізналося, що фраза «Все вкрадено до нас!» стосується не лише кінофільмів, а й квартирного питання. Тобто, старші таки встигли отримати від держави безплатне житло, а на цих, вибачайте, радянської планової ковдри не вистачило. Мало того: компартійна номенклатура епохи Кравчука написала такі закони, що збудоване за рахунок народу житло квартиронаймачі отримали у приватну власність, зовсім не сплачуючи ніяких податків!

Тому народ зрозумів, що в умовах масового розкрадання партійно-магазинною номенклатурою залишків «всенародного багатства» та розгулу банд рекетирів, які поволі стали респектабельними бізнесменами та політиками, ні на кого, крім самих себе, сподіватися не варто. І люди почали їздити по закордонних заробітках, працювати тут на трьох роботах, аби тільки зібрати гроші на давно омріяну окреме житло. У когось вийшло, хтось не зміг витримати шаленого темпу й опустив руки, плавно перейшовши в розряд «соціально незахищеної категорії населення».

Але після першої однокімнатної комусь захотілося більшої. Добре, якщо вистачало грошей. А як ні? Продав «хрущовку», «жигуля», земельну ділянку під забудову, а на трикімнатну все одно не вистачає… І тут держава вдруге «кинула» своїх громадян: віддала в руки приватних банкірів широкомасштабні програми іпотечного кредитування. А на найвищому урядовому рівні з ієзуєтською посмішкою заспокоїла: «Я перед кризою двері в Україні закрила!». Народ повірив, на свою голову, набрався кредитів, вселився в квартири та хати і… «Попав» наш народ!  У кого вже встигли через заборгованість за кредитами та відсотками нерухомість забрати, а хто й досі залишається в довічній кабалі, бо ж квартира перетворилася на збудовану власними руками тюрму.

І ось наші владці вирішили завдати третього удару по тих, хто вцілів у 90-ті і встиг урятуватися від кредитного ярма кілька літ тому. Запровадили податок на житло! Причому, платити його повинні всі підряд: і ті, хто «зайві» квадратні метри отримав даром, і ті, які заплатили за нього власні гроші! «Шаріков» із «Собачого серця» просто відпочиває перед віртуозністю шулерів, які склали відповідний законопроект в урядових кабінетах та натиснули за нього кнопки в парламенті… А куди, врешті-решт, підуть виручені гроші? Може, на житло для учасників АТО чи на гуртожитки для молодих сімей?

Дуля з маком! Норма, що цей податок стягуватиметься на користь місцевих органів самоврядування, теж не витримує жодної критики! Візьмемо для прикладу прилуцьке село Гаразджу, корінне населення якого ощасливили присутністю своїх триповерхових покоїв майже сотня волинських товстосумів. Податок за «зайві» квадратні метри поповнить і без того не бідну казну цієї елітної сільради. Як вона розпорядиться цими коштами? А Бог її знає: у нас же ж самоврядування ні перед ким не звітує. А тепер подивімося, наприклад, на депресивну Поляну, що на Турійщині і де живе кілька десятків людей. Які податки з покинутих халуп тут може взяти сільрада Нового Двору? Нуль цілих і нуль десятих! Відтак, бідні залишаються наодинці зі своїми злиднями, а багаті тільки гладшатимуть…

Тому, як кажуть, пора переходити до конструктивізму. Для початку елементарна пропозиція для наших парламентських кнопкодавів: зберіть податки з усіх громадян, які отримали в часи СССР та незалежної України від держави житло безплатно, а потім його продали. Ці кошти не скеровуйте на якусь сільраду, а пропорційно для кожної області виділяйте цільовим призначенням для будівництва житла молодим сім’ям та учасникам АТО. І тоді ніхто не буде вас, шановні урядовці та парламентарі, називати новою версією старого, доповненого та переробленого видання антинародного режиму.

Володимир ДАНИЛЮК.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (306) - 85.7%
Пізно (13) - 3.6%
Яка різниця? (8) - 2.2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (16) - 4.5%
Мені байдуже (13) - 3.6%