ПАРа б з них вийшла…

ПАРа б з них вийшла…

Нововолинським шахтарям покажуть не «Кузькіну», а «Зюкіну мать»?

Як ми вже повідомляли, плани урядовців достроково припинити роботу двох нововолинських шахт, а також хронічні неплатежі з Держбюджету на будівництво нової та сучасної шахти №10, викликали шквал обурення гірників та членів їхніх родин. Але акції протесту лише посиляться після того, як Кабмін на тлі втрат більшої половини донецьких копалень та жорстокого дефіциту вугілля продовжує купувати в Південно-Африканській Республіці «вугілля, яке не горить», а також заявляє про намір придбати тверде «чорне золото» в… Російської Федерації.

Отже, українська влада в січні ц. р. намагається імпортувати з РФ приблизно 620 тис. тонн енергетичного вугілля. Про це заявив перший заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Юрій Зюков.

«У січні у нас завдання (імпортувати) десь порядку 120 тис. тонн – це для «Центренерго», які підтверджені контрактами, і десь біля 500 тис. тонн – це за контрактами, які є в ДТЕК. Це я кажу про російське вугілля», – цитує урядовця «УП».

Юрій Зюков також зазначив, що Україна веде переговори щодо збільшення обсягів поставок енергетичного вугілля з РФ, оскільки середня ціна на російський енергетичне вугілля, з урахуванням нинішньої ситуації з курсами валют, може складати 72-73 дол.за тонну, що відчутно дешевше, ніж вартість українського аналогу.

Причалили до наших портів й океанські лайнери із південно-африканським вугіллям. Перше судно розвантажилося в Одесі ще на Різдво, а друге спустошило свої трюми в Іллічівську 10 січня. Якщо вугілля чотирьох перших поставок вартувало 86 дол. США за тонну, то останні надходження дещо подешевшали – до 80 у. о.

Незважаючи на те, що Генпрокурор України Віталій Ярема стверджував, що це африканське вугілля – поганої якості, не горить у котлах Зміївської, Трипільської та Старобешівської ТЕС, а тому ГПУ порушила кримінальну справу та оголосила чиновникам Держкомпанії «Центренерго» підозру в розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах, Міністерство енергетики та вугільної промисловості як ні в чому не бувало продовжило виконання контракту. І це те саме міністерство, керівник якого – Володимир Демчишин – майже місяць навідріз відмовляв зустрічатися з представниками страйкуючих волинських шахтарів, аби не просто вислухати, а неухильно виконати їхні вимоги!

Можливо, подвійні стандарти у ставленні до українського з одного боку та ПАРівського та російського вугілля пояснюються не економічними, а якимись іншими розрахунками? На цю думку наштовхує очевидний факт: після порушення ГПУ кримінальної справи та оголошення підозри директор українського підприємства «Укрінтеренерго» Володимир Зіневич був примусово доставлений до суду, який обрав для нього запобіжний захід у вигляді 2 міс. тримання під вартою. Але згодом Печерський суд м. Києва для пана директора встановив суму застави в розмірі 365 млн грн (!!!), і арештант благополучно вийшов на волю…

 

Коли градус шахтарських емоцій на Волині сягнув епогею і вугільники почали «рихтуватися у похід на Київ», міністр Володимир Демчишин таки згодився на зустріч. 12 січня під час оперативної наради голова облдержадміністрації Володимир Гунчик повідомив:

«13 січня, за домовленістю з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, відбудеться зустріч представників волинських вугільників з міністром. З цього приводу вчора я мав розмову із народним депутатом Ігорем Гузем, Нововолинським міським головою Віктором Сапожніковим, першим заступником міністра Юрієм Зюковим. Визначено коло питань. Ми серйозно готуємося до цієї наради. Участь у ній візьмуть голова облдержадміністрації, Нововолинський міський голова, представники профспілок волинських вугільників і трудового колективу шахти №10».

Також Володимир Гунчик письмово звернувся до Президента України, Прем’єр-міністра України, голови Верховної Ради України з проханням переглянути рішення, викладені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» і відновити діяльність зони пріоритетного розвитку у Нововолинську. У цьому ж документі, за словами голови облдержадміністрації,  було викладене аргументоване бачення розвитку вугільної галузі Волині.

І в середу, обідньої пори зустріч на найвищому рівні таки відбулася. Окрім волинської делегації, до котрої ввійшли Ігор Гузь, Володимир Гунчик, Віктор Сапожніков, керівники шахтарських підприємств і профспілок та ініціативна група з рядових гірників, участь у нараді з міністром і його замом узяли також представники Львівщини (нардепи, голова облдержадміністрації та директори шахт). Приєдналися до розмови й шахтарі зі Сходу. І всі вони в один голос заявили, що програма уряду на 2015-й рік – це, фактично, руйнація вугільної галузі України. Бо як інакше назвати зникнення понад 200 (!) копалень (270 у радянський час – 34 у теперішній)?

На початку розмови волинська делегація вкотре нагадала про чотири основні вимоги, які ставлять вугільники перед урядом: повернути борги із виплати заробленого, поки що не закривати шахти №1 і №9, віднайти кошти на завершення десятої копальні й передбачити фінансування вугільної галузі на 2015 рік.

Отож, пункт перший. Іще з середини листопада Нововолинськ дає на-гора «чорне золото», втім, грошей за виконане не отримав. Працівники п’ятої шахти (через закриття об’єкта їх лишилося 21) не отримують зарплати ще з вересня. Однак під час наради міністр не назвав термінів погашення боргів.

Прохання не закривати ще двох шахт теж не знайшло підтримки в урядовців. Із цього приводу міністр заявив: він не бачить економіки по діючих копальнях, тому, зважаючи на програму дій уряду, пропонує два варіанти для поки працюючих шахт: або приватизація, або закриття.

Добудова десятої копальні, яка могла би дати роботу чи не всім нововолинським шахтарям, теж, підтвердилося, не входить у плани Міненергетики. Хоча, зазначив Віктор Сапожніков, у цей об’єкт уже вкладено півтора мільярда гривень!

– Якщо вірити інформації, то на чотири дні проведення АТО витрачається коштів стільки ж, скільки потрібно на завершення десятої копальні, тобто 500 мільйонів гривень. Однак Нововолинську ці гроші виділяти  не планують, – зробив висновок Віктор Борисович. – І це при тому, що й на закриття шахти потрібні немалі гроші.

Звісно, після всього почутого волинська делегація вже й не сподівалася на позитивну відповідь щодо четвертого пункту вимог – належне фінансування вугільної галузі України в цілому.

На аргумент урядовців про те, що видобувати вітчизняне вугілля не вигідно, самі шахтарі не могли стримати подиву. Адже наше чорне золото вугільники продавали по 1,100 грн, а ціна імпортного доходить до 1,600 грн!

Не могли делегати з регіонів зрозуміти доцільність транспортування «чорного золота», яке автоматично його здорожує. Тому й запитали:

– Шахти Волині та Львівщини працювали якраз для того, аби постачати сировину на теплоелектростанції Бурштина і Добротвора. Однак нині ці ТЕС працюють із вугіллям, котре везеться зі Сходу. А наша волинська продукція транспортується навпаки – із Заходу на Схід. То як зрозуміти ті процеси, які відбуваються у вугільній галузі? Як пояснити, що власних людей ми лишаємо без роботи, а фінансуємо Африку та окуповані території?

– Коли уряд вирішив, що робота Нововолинських шахт не рентабельна, і планує їх закривати, то давайте це робити принаймні поступово, – запропонував Віктор Сапожніков. – Якщо зменшувати фінансування, то на 20% нинішнього року, ще на 20 – наступного і так до 2020 року.

Не дійшовши консенсусу у першочергових питаннях, учасники наради все ж домовилися про зустріч у подібному форматі через два тижні. За цей період уряд прийме відповідну програму щодо «Волиньвугілля». А самі шахтарі спробують цифрами і фактами довести, що копальні хоронити ще зарано.  Бо якщо гірничі справи підуть так і надалі, то ПАРівське вугілля нашій області боком вилізе, а заступник міністра Зюкін покаже нововолинським шахтарям модернізовану «Кузькіну мать»…

Роман УСТИМЧУК.

Від редакції. У сусідній Польщі уряд також закликав закрити 4 шахти. Але після масової акції протесту гірників від попередніх намірів відмовився. Тому що в них Володимир Демчишин не працює міністром?!

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (8) - 57.1%
Пізно (1) - 7.1%
Яка різниця? (1) - 7.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (3) - 21.4%