→Рубрики →Війна

Кого розстріляють за Волноваху?

Від травня 2014-го до січня 2015-го кара за бездіяльність на Донбасі падає на голови простих людей… Пани сидять на переговорах...

Відеоматеріали та емоційні звернення нинішньої Верховної Ради України до Європейського парламенту з вимогою визнати «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» терористичними організаціями викликали в євродепутатів як мінімум здивування. Тому на засіданні в Страсбурзі висловлено чергову стурбованість ситуацією в Криму та на Сході нашої держави, але аж ніяк не присвоєно звання «терористичних» «денеерам» і «пленерам».

Але чому таке різне ставлення до схожих за своїм кривавим сценарієм подій – запитаєте. Після 12 загиблих унаслідок нападу бойовиків-ісламістів на редакцію одного з французьких сатиричних журналів у світі прокотилася хвиля солідарності зі свободою слова та проти тероризму. Але ж за схожим сценарієм загинули люди й біля Волновахи! Чому на їхню честь не влаштовують мільйонні марші миру?

Взагалі, число «13» стало ледь не ритуальним, адже саме стільки людей, на превеликий жаль, загинуло 13 січня (?!) на блокпосту українського війська під Волновахою внаслідок обстрілу російсько-терористичними військами буса «Богдан» із мирними громадянами України, змушеними жити в зоні АТО. Але чи не є це карою Господньою всій українській владі від самісінького низу та найвищих верхів, від депутата сільради до парламентаря за майже рік бездіяльності в боротьбі з зовнішніми та внутрішніми ворогами?!

Популістичні і ялові звернення до Європи щодо покарання убивць (яким чином, хтось думав?) та власна непослідовність у боротьбі з бандитами, які захопили владу в Криму, контролюють її на Донбасі та сидять у Кремлі, звичайно, стали однією з причин безкарних обстрілів позицій нашого війська на Сході. 13 січня снаряд із уже, мабуть, тисячного залпу системи «Град» влучив в автобус із цивільним населенням. Як наслідок – убиті та поранені й розрахована на публіку заява українського парламенту з вимогою до країн ЄС, США та деяких інших держав визнати «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями.

Блуд повний! Хіба не ясно, хто підставив цицьку цим нікчемним виплодкам фундаменталістсько-комуністичного режиму Кремля? Ясно: це Путін та його камарилья. А якщо так, то чому ВВП та його хунту не вимагаємо визнати терористичною організацією?! Слабо? Фабрик своїх у російських безкраїх просторах шкода, контрабанди, яку туди-сюди возять, не хочеться втратити, родичів «єдинокровних» у російській тмутаракані давно не бачили чи ще якісь «яйця» нашим танцюристам заважають зробити те, що давно мало бути зроблене?!

Далі. Звичайно, громадян, яких убили російські «Гради» на блокпосту під Волновахою 13 січня, шкода. Але чому всі забули про 16 наших земляків, яких удосвіта 22 травня 2014-го (за 6 днів до виборів Президента) під цією самою Волновахою за мовчазної згоди всього місцевого населення, цинічно розстріляли місцеві кілери?!

Згадайте: майже за 100 км від тодішньої зони активних бойових дій АТО сформована за рахунок наспіх одягнутих у камуфляж поганої якості простих волинських хлопців група військових на чолі з 29-річним майором Леонідом Палінкевичем була, наче зайці на полюванні, розстріляна боївкою добре навчених терористів! Усі жертви були з 51-ї Володимир-Волинської окремої механізованої бригади. Хлопці, приїхавши під Волноваху, зі щирим серцем почали «брататися» з місцевим населенням. Потім почалися походи в гості один до одного. Наші селяни та робітники, котрі раптом стали солдатами, після тривалого маршу втомилися, а тому хотіли навіть переночувати в місцевих хатах. Але їх усередину ніхто не пустив. Хіба «вогняної води» налили трохи…

А о 6 ранку 22 травня до блокпосту нашого підрозділу, який ніхто фактично й не охороняв (від кого? Волноваха ж за 100 кілометрів від лінії фронту!!!), приїхали броньовані буси «Приватбанку», з яких почався прицільний та смертоносний вогонь із автоматичної зброї та гранатометів. У результаті 16 наших хлопців було вбито, десятки – поранено. Хто вцілів, того «проутюжили» напівсонні українські вертольоти, пілоти яких отримали незрозумілий наказ для атаки, а тому переплутали жертв із нападниками…

Тіла вбитих волинян на полі під Волновахою, ранок 22 травня 2014 р.;

Загиблий комбат Леонід Палінкевич.

Волинь тоді оплакала полеглих і гідно поховала кожного з 10 бійців. Потім солдатські матері почали перекривати дороги, вимагаючи надійного захисту військовослужбовців.

Та з травня минулого року і до нинішнього часу у Волновасі – українська влада. Але ніхто на Волині не чув про покарання якщо не виконавців цинічного вбивства, то хоча б затримання тих, хто допомагав убивцям. Це комусь вигідно чи що? Бо ж не може такого бути, щоб ніхто з місцевих нічого не знав про підготовку атаки, про якогось «Дмітрія», який у соцмережах ще ввечері перед штурмом розмістив відео зображення з розташуванням солдатів та техніки… А як потрапили броньовики «Приватбанку», контрольованого олігархом Ігорем Коломойським (за сумісництвом – головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації і за Турчинова, і за Порошенка), до рук бойовиків?

Відповідь проста і, на жаль, сумна. Ніхто не покараний!!! Тобто 16 убитих і десятки скалічених волноваськими карателями волинян виявилися просто піщинкою, яку підхопив вітер якоїсь «великої політики», відібравши в одних життя, а в інших – здоров’я. Але це – гріх. Це – неправда. Це – підлість! І організацією лише велелюдних відспівувань полеглих та допомогою на поховання тут явно не обійтися…

Отож, як ми можемо вимагати в Ради Європи визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями за випадкове потрапляння снаряду в бус «Богдан», якщо наша «демократична влада» сидить із їхніми ватажками (в яких руки не по лікоть, а до самісінького горла в чужій крові) за одним столом і сама досі не визнала їх терористичними боївками (разом із так званою владою Криму!!!)? Як ми можемо вимагати покарань убивць розстріляного 13 січня 2015-го пасажирів рейсового автобуса, якщо ніхто з наших недолугих правоохоронців не притягнув до відповідальності жодного причетного до вбивства 16 наших наспіх мобілізованих солдатів та офіцерів 22 травня 2014 р. під Волновахою?!

Тому я особисто схиляю голову за загиблими 13 січня під Волновахою пасажирами автобуса «Богдан». Але кожного з них окремо та всіх разом мені буде особливо шкода, коли точно знатиму, що ні вони, ні їхні родичі не причетні до вбивства волинських солдатів 51-ї мехбригади під містом, яке стало зміїним кублом для бойовиків.

І ще тоді, коли знатиму, що хоча б одного з виконавців цинічного та масового вбивства наших земляків під тією клятою Волновахою 22 травня 2014 року заарештовано, засуджено і – публічно (на Замковій площі Луцька!) розстріляно.

Крапка.

Амінь.

Володимир ДАНИЛЮК.

Фото УНІАН та Світлани ДУМСЬКОЇ.