Як морська свинка матрьошкою стала

Як морська свинка матрьошкою стала


«Хочу собаку, – наполягав син, –  бігатиму з нею, гратимусь…!»

Довелося переконувати, що це не жива іграшка, а член сім’ї, який потребуватиме багато уваги. Оскільки ми всі непосидючі: любимо багато подорожувати і часто в квартирі нікого немає – песик сумуватиме, навіть може захворіти…

Гарно зваживши всі «за» і «проти», на сімейній раді вирішили придбати морську свинку. Ні вигулювати її не треба, ні купати, та й залишати її на когось можна буде без проблем…А ще їсть не м’ясопродукти, які нині досить дорогі, а овочі, зерно та сухарі.

На пташиному ринку, точніше – у куточку базару, який відведено для продажу домашніх тварин, побачили дядечка, який тримав на руках симпатичну тваринку.

– Це породиста, резеточна, – уточнив чоловік, погладжуючи біло-руду шубку морської свинки.

– Вона вже доросла? – перепитала я, оцінюючи розмір свинки.

– Не зовсім доросла. Має ще трішки побільшати. Якраз, доки звикне до нової оселі та господарів – і виросте.

Начитавшись усіляких рекомендацій із догляду, помістили простору клітку на кухню, оскільки це місце найжвавіше. Свинка, яка любить компанію, почуватиметься тут найкраще…

Нюша (так ми її назвали) дуже швидко скумекала, що все найсмачніше вона отримує з великої металевої скрині. Тому, щойно холодильник відчинявся, свинка починала голосно хрюкати – свистати. Таким чином нагадувала, щоб не забули і для неї дістати морквинку чи бурячок.

Ми залюбки балували руду красуню, і вже дуже скоро помітила, що наша «дівчинка» почала сильно гладшати. Оскільки вважаю, що зайва вага нікому користі не приносить, вирішила всерйоз подбати про її фігуру. По-перше, заборонила всім членам родини постійно годувати її. По-друге, зменшила обсяги корму. По-третє, змусила Нюшу «займатися спортом». Щодня діставала її з клітки, а свинка, швидко перебираючи лапками, втікала, шукаючи собі тихеньке місце. Я йшла за нею, спонукаючи тим самим більше рухатися. На диво, всі мої намагання зробити Нюшу менш гладкою, здавалися марними. Щодня вона, як на зло, набувала все більш кулеподібного вигляду…

Одного вечора я з особливим ентузіазмом займалася Нюшиною фізпідготовкою. Вона мусила оббігти ледь не всю квартиру. Мене трішки насторожило, що свинка сьогодні була надто лінива. Вона не поспішала, як зазвичай. Перевалюючись із лапки на лапку, неквапливо пересувалась відомим уже маршрутом…

– Добре, відпочивай. На сьогодні досить! – пошкодувала нарешті Нюшу.

Із самого ранку почувся тривожний писк.

Я поспішила до клітки. Заглянувши туди, була шокована! Біля Нюші… копошилися манюсінькі поросятка.

«Ну і подарунок я отримав! Живу матрьошку! – почула я того ж дня розмову сина по мобільному. – В одній свинці було ще чотири! Оце так сюрприз!»…

Ірина ШАБАЛА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.1%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%