Сільському оркестру аплодувала Варшава,

Сільському оркестру аплодувала Варшава,


а глядачу вклонялися артисти, яким виповнилося від шести до 17-ти.

Серед усіх сіл Ковельського р-ну лише Поворськ може похвалитися своєю музичною школою. Створена у Брежнєвські часи, вона й досі розкриває таланти сільських дітлахів.  І розкриває настільки, що частина випускників їде навчатися до Києва та Львова, аби стати професійним артистом.

–Якщо чесно, то цьму приміщенню років значно більше, ніж нашій музичній школі в селі Поворськ, – провадить нинішній директор закладу Володимир Гриценюк. – Спорудили будівлю майже сто років тому поляки, аби навчати дітлахів грамоти. За совєтів тут продовжували здобувати освіту. І лише з 1981-го в кабінетах розмістився осередок культури і мистецтв.

Ось уже 27 років очолюючи колектив, Володимир Гриценюк як ніхто знає про світлі і темні періоди роботи закладу. З ностальгією згадує кінець 1980-х, коли співали та на музичних інструментах грали понад сто школярів із Поворська та довколишніх сіл.

–Тоді великою популярністю користувалися серед дітей баян, акордеон і духові інструменти. Тож гріх було не організувати школярський оркестр, який, до речі, грав не гірше за колгоспний, – провадить Володимир Гриценюк.

Жодне свято не обходилося без юних артистів. Причому, не лишу в Поворську, а й по селах та селищах цілого району. Поворська музшкола була бажаним гостем на параді духових оркестрів, який щороку відбувався в Луцьку. І щоразу, як у виконанні дітлахів лунав «Київський вальс», «Ой, чорна я сі чорна», «Іванку, Іванку» – слухач щедро віддячував оплесками.

Багато з колись юних артистів нині стали професіоналами. Скажімо, сопілкар Тимофій Музичук вступив до інститут культури Поплавського і там опанував гру на інструменті най, виступає у столичному колективі «Краля», неодноразово перемагав у конкурсах міжнародного рівня.

А от випускники музшколи Роман Демчук та Ірина Сінчук прививають любов до прекрасного своїм маленьким землякам. Пан Роман – викладаючи в дитсадку та ЗОШ с. Поворськ. Пані Ірина – працюючи художнім керівником Будинку культури.


Зараз, кажуть педагоги, наймолодшим вихованцям музичної школи – по шість рочків. Вони поки ходять «для інтересу». Приглядаються, де цікавіше.

А от найбільшим за чисельністю лишається духове відділення, оркестр якого налічує зо два десятки талановитих дітлахів. 15 школярів відшліфовують свої вокальні дані, відвідуючи хор. Серед юнаків популярними є також уроки гри на гітарі. Дівчата із задоволенням  опановують фортепіано. Шкода тільки, зізнається директор, що навчатися доводиться на інструментах, які давно вже застаріли.

Зате не старіє в Поворську любов до прекрасного. Ба більше! Сільські артисти розширили горизонти виступів. І вже багато років поспіль вони – учасники фестивалів, парадів, конкурсів духових оркестрів у Польщі. Останніми роками на запрошення колег з-за Бугу демонстрували ковельчани  свій таналнт у Варшаві, Лодзі, Згеджі.



–В останньому, до речі, ми не лише виступали. Польські колеги подарували нам відпочинок у тамтешньому рекреаційному центрі. А на згадку про це випустили кольорові буклети, – пригадує директор. – У Варшаві ми теж були два тижні. Волинян там дуже гарно прийняли. А як ми виконували «Гей, соколи», глядачі вставали і разом із нами співали завершальні акорди.

Аби й надалі лишатися на «гребені слави», вихованці сільської музичної школи стежать за вподобаннями глядача й за мистецькою модою. Духові оркестри, скажімо, вже не настільки популярні, як були колись. Зате фішкою кожного виступу стають мелодії, виконані у стилі троїстих музик.

–А ще, – зауважують співрозмовники, – родзинкою наших концертів стає вік артистів. І перед ким би ми не виступали – батьками, офіційними делегаціями чи військовими – завжди найбільше оплесків отримують найменшенькі з наших артистів.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.






  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%