Працівників освіти не кинемо напризволяще!

Працівників освіти не кинемо напризволяще!

Галузева профспілка Волині – про захист інтересів учителів та науковців.

Як страшний сон згадують волинські педагоги 90-ті роки. Досі не можуть забути, як засівали розумне, добре, вічне у той час, коли по вісім місяців не отримували зарплати. Із гіркою усмішкою розповідають, коли пішки прямували із райцентрів під стіни облдержадміністрації, вимагаючи повернути зароблене. Саме тоді, в 90-ті, вчителі зрозуміли роль профспілки у захисті їхніх інтересів.

Упродовж п’яти останніх літ спільними зусиллями місцевої влади вдавалося уникати такого ганебного явища, як заборгованість із зарплати і всіх передбачених законодавством доплат. А наприкінці минулого року члени профспілок знову переконалися: сила освітян – у їхній єдності.

Яким саме досягненням радіють педагоги й науковці Волині? Чим переймаються та чого остерігаються? Про це й не тільки йшлося на нещодавньому засіданні круглого столу, що відбулося у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти.

До участі в обговоренні актуальних питань долучилися ветерани профспілкового руху, керівники освітянських профспілок з усіх куточків Волині. І це не дивно. У грудні минулого року вчителів та науковців шокувала звістка про зняття всіх доплат і водночас – збільшення навантажень. Стурбованість викликала інформація про запровадження платного навчання для школярів, починаючи з 9-го класу, та зняття стипендій зі студентів. Тож не чекаючи реалізації цих, м’яко кажучи, непопулярних рішень, профспілки вирішили діяти рішуче: заявили про неприпустимість подібних нововведень, провели загальноукраїнську акцію протесту, пікетуючи Верховну Раду, і, як бачимо сьогодні, не дозволили кинути вчителя в умови виживання.

– Так, нам вдалося захистити педагогів, – у вступному слові зазначив голова Волинської обласної організації профспілки працівників освіти і науки Василь Грановський. – Але чимало змін у системі освіти мусимо, зважаючи на складну ситуацію в державі, сприймати як належне.

Ці зміни, зокрема, стосуються роботи методкабінетів, скорочення кількості працівників освітніх закладів, брак фінансування на доїзд учителів і виплату добових тощо.

– Всі ми розуміємо: так, як було, більше не буде, – зауважив ректор інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко. – На вимогу часу ми зобов’язані оптимізувати роботу методкабінетів, переглянути штатний розпис його працівників. Особливо тих, хто забезпечує господарську діяльність. Але це в жодному разі не повинно означати повну ліквідацію.

На такій думці зійшлися всі учасники круглого столу. От тільки як провести цю оптимізацію?

– В рекомендаційних паперах ідеться: «скоротити до 50% працівників методкабінетів». Натомість прийменник «до» (який дозволяє скорочувати і 10%, і 20%) наші фінансисти чомусь упускають! – обурювалися керівники районних профспілок.

– Це дійсно непросте питання, – погодився Василь Грановський. – За кожним вивільненим місцем – доля людини, її біль, можливо – й образа.

– Тому будемо сподіватися, що вчителі-пенсіонери з розумінням поставляться до тих своїх колег, які отримали диплом, мають базу знань, але не мають жодної можливості працевлаштуватися, – зауважив Петро Олешко.

Не без емоцій тривало обговорення нещодавньої звістки про необхідність скоротити 3% працівників у кожному освітньому закладі.

– Із цього питання керівництво нашої профспілки звернулося до профільного комітету Верховної Ради і Кабміну та заявило про недопущення реалізації завдань, які 14 січня були озвучені Арсенієм Яценюком під час селекторної наради, – заявив Василь Грановський. – Будемо сподіватися на розуміння.

Менш болючою, та все ж актуальною лишаються для педагогів обкладання податками шкіл, доїзд у сільській місцевості до навчальних закладів і виплата добових тощо.

– Ні для кого не секрет, що 13 шкільних автобусів із Волині довелося передати для потреб у зону АТО, – зізналися районні педагоги. – Через брак власного транспорту ми змушені були домовлятися з перевізниками. Їхні послуги обернулися великими фінансовими затратами. І тепер ми не знаємо, з яких джерел отримати додаткові кошти.

Так само невизначеним лишається питання літнього оздоровлення, путівок тощо. Тому всі вищезазначені моменти профспілкові лідери домовилися викласти у зверненні та донести його до парламенту й уряду вже найближчим часом: до моменту внесення змін у Держбюджет 15 лютого.

– Безперечно, освітяни й науковці з розумінням ставляться до обмежень у фінансуванні, – насамкінець зауважив Петро Олешко. – Але й ми сподіваємося на розуміння з боку держави. На усвідомлення того, що саме педагоги формують інтелект країни й закладають той потенціал, від якого залежатиме наше завтра. Тому економити за рахунок якості освіти – неприпустимо!

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.



 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%