→Рубрики →Політика

Кого бюджет профінансує?

Депутати Волиньради побували на об’єктах, які потребують допомоги.

Як із самого початку зауважили обранці громади, настільки численного Дня депутата давненько не бувало. Причому участь у заході зголосилися взяти представники і географічно відділених територій, і політично полярних сил.

За дев’ять годин роботи голова облради Валентин Вітер разом зі своїм першим заступником Олександром Пирожиком запланували показати депутатам і журналістам чотири обֹ’єкти, два з яких – у Луцьку, а ще два – в Ковелі. Показати саме зараз, аби 20 березня йти на сесію з уже сформованою думкою про те, які з оглянутих об’єктів таки отримають фінансові вливання, а котрим доведеться почекати.

Ціна ефіру – 22 мільйони

Пунктом першим поїздки стало приміщення колишнього кінотеатру «Батьківщина», який після свого закриття мав перетворитися на телевізійний центр.

Попри те, що «перетворення» відбувається вже десять літ, завершенням тут і не пахне. Тож перш ніж пустити депутатську делегацію у приміщення, господарка дому – вона ж генеральний директор Волинської обласної держтелерадіокомпанії Ольга Куліш – попереджає: все, що всередині – пішохідно небезпечна зона. Тому прохання номер один – бути уважними.

Навіть нетривале перебування усередині говорить про те, що роботи в колишній «Батьківщині» – непочатий край. Та й кінцевий результат – тобто відкриття телецентру – тепер під великим знаком питання. Більше години оцінюючи колишній глядацький зал та обдивляючись прилеглий до нього 4-поверховий будинок, у якому донедавна працювали журналісти ВОДТРК, депутати зійшлися на думці: тих 22 млн грн, які необхідні для відкриття чи то телецентру, чи то палацу культури, нема і до кінця року не буде. Адже сьогодні є на Волині, така склалася думка, значно важливіші питання.

Не все краще – дітям

Наступний об’єкт, куди завітали депутати, на брак фінансів не нарікає. Бо тут до сьогодні діє гасло «Все краще дітям». І не просто дітям, а розумних і талановитим вихідцям із сільської місцевості.

–У ліцеї-інтернаті Волинської обласної ради, куди я вас запрошую, навчаються учні восьмих-одинадцятих класів. Майже 80% вихованців приїздять із різних районів Волині. Ті, хто мешкає неподалік Луцька, після занять повертаються додому. Інші в інтернаті не лише навчаються, а й проживають, – коротенько знайомить із закладом його директор Ірина Лозовська.

Позаяк усе нове оцінюється за зовнішністю, то Ірина Миколаївна насамперед показує матеріальну базу ліцею. Зокрема прикрашений тином і квітами будиночок – це не що інше, як котельня, оснащена газовими і твердопаливними котлами (перехід із блакитного палива на дрова дозволив закладу грітися майже втричі дешевше, ніж раніше).

А от що на дрова не пустиш – так це унікальні дерева тамтешнього дендрологічного парку, за яким доглядають старшокласники.

Доки учні на заняттях, депутати оглядають гуртожиток. «Звісно, не так, як удома, – діляться обранці поміж собою, – бо в кожній кімнаті мешкає по три-чотири дитини, а інтер’єр із ліжка, шафи, тумбочки виглядає досить аскетично. Втім, нові меблі, теплозберігаючі вікна, сучасні санвузли й гаряча вода дещо компенсовують відсутність батьківського затишку».

– А зараз ми покажемо головне надбання ліцею – його талановитих учнів, – і директор веде до відремонтованих кабінетів, пропонує зайти до комп’ютерних класів із інтерактивними дошками, запрошує поспілкуватися з ліцеїстами та їхніми наставниками.

– Це справді один із ліпших освітянських закладів Волині, – розповідає депутат облради Петро Олешко, коли разом із ним заходимо в затишний клас. – На базі цього ліцею відбуваються олімпіади всеукраїнського рівня. І що найприємніше, волинські діти не лише беруть у них участь, а й традиційно виборюють призові місця. Якщо говорити про цей освітній заклад, то його вихованці перемагають в олімпіадах із хімії, біології, математики. Андрій Журавель став найкращий на міжнародній (!) олімпіаді з біології, що автоматично відкрило йому шлях до столичного вишу.

Звідки такі успіхи? Звісно, одна зі складових – талановиті учні, яких ліцей охоче забирає. Та не меншу роль відіграє педагогічний колектив, у складі якого – 12 відмінників освіти, троє заслужених учителів і одна – Марія Іванівна Тарасюк, яка 24 роки була директором закладу й передала його керівництво своїй донці Ірині Лозовській – здобула найвищий ступінь визнання: «Заслужений відмінник освіти»!

Маючи що показати і розказати, нинішня директор усе ж користується нагодою, аби натякнути на не зовсім належний стан актового залу, необхідність мати стадіон і тренажерний зал. Усі, хто обдивився володіння ліцею, позитивно оцінюють побачене. Однак пообіцяти гроші у найкоротші строки не змогли: нема й у тому крайньої нужди.

І що це справді так, підтвердив іще один об’єкт із маршруту депутатів: Волинський обласний санаторій матері і дитини «Турія» у Ковельському р-ні. Сирість і сірість, поцвілі стіни і холодні, з радянським оснащенням медкабінети. Хто платитиме за такий відпочинок? Ніхто. А позаяк соцстрахівських і чорнобильських путівок цьогоріч може й не бути, то директор «Турії» Віталій Донець зазначає: без грошей облради санаторій «не протягне». У відповідь на що депутати Волиньради пропонують шукати інвесторів або нових шляхів господарювання. Бо у власності волинської громади і без «Турії» вистачає закладів відпочинку й оздоровлення.

Швидкої допомоги просять… лікарі

Єдиним об’єктом, у стінах якого прозвучала обіцянка допомогти з фінансуванням, стала «Вузлова лікарня станції Ковель». Попри те, що лікувальний заклад багато років підпорядковувався «Львівській залізниці», нині його утримання переклали на плечі волинської громади. Зауважте: фінансування, та ніяк не майно! А заручниками ситуації стали майже 300 медиків.

Щоби зберегти колектив, голова облради Валентин Вітер обіцяє таки віднайти в обласному бюджеті 8 млн грн. Свою частку виділяє Ковельська райдержадміністрація та міська рада. Загальна сума дозволить до кінця року видавати працівникам лікарні зарплату. Але майбутнє закладу лишається невідомим.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.