Про буденне диво

Про буденне диво


Неймовірна пригода сталася зі мною вчора, коли я їхала  маршруткою від мами з Цуманя до Луцька. Витягши з кишені гроші, щоб розрахуватися за проїзд, який нині коштує 22 грн, а там були купюри по 2, 5,10, 20, 200 грн, решту поклала назад у кишеню. Коли прийшла додому, виявила, що 200-гривневої купюри немає. Моєму розпачу та сльозам не було меж, хто колись гроші губив, мене зрозуміє. І так тих грошей недостатньо, а тут ще така халепа.

– Роззява! – почула я від мами. Розпитавши, якою маршруткою їхала, вона сказала: "Запитаю у водія, а раптом він їх помітив, хоча надії нема ніякої."

Яким же було моє здивування, коли водій Василь Пилипович віддав мамі гроші, знайшовши їх біля крісла, де я сиділа. Бувають же чудеса на цій Землі. Водій маршрутки ЯКІВЦІ-ЦУМАНЬ-ЛУЦЬК Василь Пилипович Оліферчук з смт Цуманя – вже старший чоловік, порядна, совісна, чесна ЛЮДИНА!!! Велика подяка Вам Василю Пилиповичу, хай ваше добро повернеться вам сторицею!!! Ну і мамі, Мельник Галині Яківні, також велика подяка за урок віри у людяність і добро!!!

Руслана МЕЛЬНИК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (581) - 87.1%
Пізно (24) - 3.6%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.6%
Мені байдуже (22) - 3.3%