Нова «Лінія Маннергейма»

Нова «Лінія Маннергейма»

Президент України Петро Порошенко провів нараду з участю керівників виконавчої влади областей, де поставив чітке завдання: гідно зустріти воїнів, які повертаються з війни, а також зосередити зусилля на спорудженні потужного комплексу фортифікаційних споруд на лінії розмежування з агресором як на Донбасі, так і в Криму. Глава держави також наголошує на важливості підтримки демобілізованих військовослужбовців-учасників АТО після їхнього повернення до мирного життя та переконує німецького канцлера Ангелу Меркель в необхідності дієвішого впливу на режим Путіна…

14 березня в Адміністрації Президента глава держави окреслив чіткі завдання на найближчу перспективу. А прес-служба розповіла про найголовніше.

Про демобілізованих

«Упевнений, що проводити демобілізацію треба навчитися, і це також буде іспитом для кожного з вас. Додому повертаються справжні герої, які першими кинулися захищати Батьківщину. Коли вони пішли, в нас була інша держава, інші Збройні Сили і інша якість підготовки. Маємо створити всі умови для українських героїв», – наголосив Петро Порошенко.

Він нагадав, що відповідно до Указу Президента від 14 січня ц. р. про часткову мобілізацію, демобілізації у період з 18 березня по 1 травня підлягають звільненню 35300 військовослужбовців.

Насамперед Петро Порошенко звернув увагу на питання реєстрації та видачі посвідчень учасників АТО: «Не треба про це говорити – треба це робити. Щоб ми на сьогоднішній день найбільш шанованим героям мали можливість дати і приділити достатньо уваги, часу. Вони заслужили це, захищаючи Батьківщину і проливаючи кров».



Президент також звернув увагу присутніх на питання повного або часткового звільнення героїв АТО від сплати комунальних послуг, забезпечення їх земельними ділянками.

Окремо глава держави акцентував на врегулюванні погашення фінансових зобов'язань учасників АТО. На його переконання, банківські установи мають піти на зустріч військовослужбовцям-учасникам АТО у вирішенні цих питань: «Там, де є питання зі сплатою, необхідно реструктуризувати кредити, знайти порозуміння з банківськими установами. Не може бути мови про нарахування пені та штрафів».

Не залишилося поза увагою і питання повернення на попереднє місце роботи військових: «Це питання і обласних адміністрацій, і прокурорського нагляду, щоб не було порушено законні права громадян, коли вони повернулися і їм відмовляють у поверненні на попереднє місце роботи».

«В умовах, коли цілий рік мобілізовані, особливо під час першої хвилі мобілізації, перебувають в окопах, значна частина яких узагалі без ротації, це створює відповідний психологічний клімат. Ми маємо забезпечити ефективне відведення частини підрозділів, демобілізацію. Маємо обговорити ті завдання, які лягають на плечі уряду, урядової агенції з питань ветеранів, Міністерства соціальної політики, обласних державних адміністрацій, військкоматів, а також можливості швидкого повернення, у разі необхідності, наших героїв, воїнів, які мають надзвичайно важливий бойовий досвід, до строю», – зауважив Президент.

На переконання глави держави, демобілізовані військовослужбовці, що захищали територіальну цілісність та суверенітет України, мають стати і активними учасниками місцевого самоврядування.

«Маємо відкрити соціальні ліфти для тих, хто прийняв рішення іти в політику для того, щоб політика оновилася, наприклад під час місцевих виборів. Це дуже важлива справа. Впевнений в тому, що якість місцевої політики значно зросте», – сказав Петро Порошенко.

Щодо мобілізованих в армію

Глава держави зазначив, що, незважаючи на неухильне виконання Україною Мінських домовленостей, є необхідність координації зусиль із проведення мобілізації, яка має забезпечити та посилити обороноздатність країни: «Процес, який розпочався рівно місяць тому у Мінську, ні в якому разі не повинен ні у кого створити ніяких ілюзій, що загроза відійшла або зменшилася. Ситуація потребує чітких і скоординованих дій, які різко збільшать обороноздатність Збройних сил, можливості оборони нашої держави».

Глава держави відзначив високий рівень виконання мобілізаційних завдань у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Рівненській обл.

Нова «Лінія Маннергейма»

Як відомо, в грудні 1939 р. більшовицька Росія під надуманим приводом розпочала вторгнення в незалежну Фінляндію. Проте вже перші атаки захлинулися, а просування вперед відбувалося з жахливими втратами в живій силі та техніці агресора. І все через те, що колишній царський генерал Карл-Густав Маннергейм, який під час Першої світової війни воював на Волині, після обрання на посаду Президента Фінляндії застосував досвід оборонних фортифікаційних споруд на сході своєї держави. Ефективна та глибокоешелонована система бункерів та вогневих точок отримала назву «Лінія Маннергейма».

Тепер, коли українські війська займають чітко визначені міжнародними угодами позиції на Донбасі, виникла потреба укріпити оборону, адже вірити в дотримання нашими ворогами та їхніми російськими господарями мирних домовленосей чи очікувати добровільного відведення військ за лінію українсько-російського кордону – марна справа. Відтак Петро Порошенко на нараді в Києві наголосив на важливості спорудження ефективної лінії захисту.

«Уже з урахуванням нашого досвіду, найкращих зразків проектів фортифікаційних споруд, бліндажів, розташування опорних пунктів, маємо побудувати в найкоротші терміни високоефективну, глибокоешеловану оборону. Кожна область має зробити свій посильний внесок у фортифікаційні роботи, якщо ми не хочемо зустрічати ворога на кордоні у своєму місті», – сказав із цього приводу Президент Порошенко, додавши, що за кожною областю буде закріплена частина робіт, за терміни виконання та якість яких вона відповідатиме.

Західний вектор

У нараді в Адміністрації Президента, крім керівників місцевої влади, також узяли участь Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк, очільники силових структур, міністерств та відомств. Голів облрад не запрошували. Варто також відзначити, що Арсеній Петрович нічого не сказав про подальшу долю профінансованих із бюджету широкомасштабних робіт із будівництва на нинішньому українсько-російському кордоні загороджувальної лінії з парканами та вишками для спостереження, як і про доцільність перерозподілу народних грошей для потреб будівництва глибокоешеленованих оборонних украплень між Україною та терористами із «ДНР-ЛНР».

А початок нинішнього тижня Президент Порошенко розпочав візитом у Німеччину, де не лише зустрівся з представниками української діаспори в Дрездені, але й провів змістовні перемовини з Президентом ФРН Іоахімом Ґауком та канцлером Ангелою Меркель.

Роман УСТИМЧУК.

На фото прес-служби глави держави та з архіву: під час наради з головами облдержадміністрацій; ось такою неприступною для ворогів зі Сходу була «Лінія Маннергейма» (бункер SK-16 колись), а ще кращими українські оборонні споруди повинні стати тепер (титульне). 



Петро і Марина Порошенки під час зустрічі з українцями в Дрездені.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (8) - 57.1%
Пізно (1) - 7.1%
Яка різниця? (1) - 7.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (3) - 21.4%