Чим лікувати прострелену душу?

Чим лікувати прострелену душу?


Замість медикаментів бійці використовують полотно і пензель.

Незвичайні картини відкрила волинянам галерея мистецтв у Луцьку. Тут свої полотна виставляють не маститі художники і навіть не аматори пензлю. Ці твори писали чоловіки, які повернулися з АТО не лише з пораненими тілами, а й із простреленими душами.

Пам’ятаєте, у публікації «Я не псих!» від 26 січня ми розповідали про вражаючі цифри: 80% бійців, які повертаються з війни, потребують психологічної допомоги.

Тоді ж доцент кафедри практичної психології  СНУ Антоній Мельник серед методів лікування душі назвав арт-терапію, тобто одужання завдяки мистецтву. І ось наші волинські хлопці на власному досвіді переконалися: метод насправді дієвий.  А його ефективність за останніх півроку встигли перевірити понад сто учасників психотренінгів, реалізованих у проекті Анни Лисакової «Зігрій душу солдату».

Що ж вдалося досягнути? Які проблеми здолати?

Мабуть, першими дають відповідь самі картини. На одних із них – зображення святих, погляд яких повертає Віру та Надію. Богородиця з Ісусом на руках – символ Любові та Відродження. На деяких полотнах духовні мотиви переплелися з реальністю – і Матір Божа постає в образі сучасної жінки з дитятком на руках, які аж сяють благодаттю.

На багатьох картинах бійці зобразили свою мрію – зелену й заквітчану Україну, сині гори і безкраї степи, млини і поліський очерет.

«Це не просто картини. Це сповідь бійців, які повернулися з пекла. Це їхній біль  і надія…» – пояснила художниця, керівник арт-студії «П’ятерня» Тетяна Мялковська.

– Щоби допомогти хлопцям «розкритися», поділитися душевним болем, витягнути їхні страхи із глибин підсвідомості, ми просто давали їм пензлі й фарби та просили зобразити те, що підказує серце, – поділився секретами арт-терапії Антоній Мельник.

Як результат  – картина «Чорний квадрат», у центрі якої – криваво-помаранчева заграва, розіп’ята чорною гарматою смертоносної машини. Тобто безсловесним спілкуванням солдат, часто сам про це не здогадуючись, виливав на папір те, що не давало спокійно спати, що тривожило й заганяло в депресію, що заважало повернутися в мирне життя.

Але на завершальному етапі психотренінгів настрої хлопців (а отже – і їхніх картин) яскраві, контрастні, багаті кольорами. Чимало робіт – це вже зображення не стільки зовнішнього світу, скільки власної душі.



Глибина змісту окремих полотен просто вражає. Бо тут і жінка Україна, і тризуб, і вогонь, і крила ангела. Тому направду дивуєшся, чуючи: деякі з бійців під час тренінгів уперше в житті мали справу з фарбою та полотном. А деякі, успішно пройшовши реабілітацію, досі займаються арт-терапією.

– Шкода тільки, що тих, які все ще потребують психологічної допомоги, дуже і дуже багато. Тим паче – з початком демобілізації військових, які після року перебування в АТО повертатимуться додому, – зізналася координатор проекту Анна Лисакова. – Ми, тобто Ковельський центр допомоги бійцям АТО, разом із хлопцями дуже дякуємо всім небайдужим людям, які під час восьми психотренінгів допомагали приміщенням і харчами, пальним і малярським приладдям. Велике спасибі за допомогу в організації виставки Луцькій міській раді та Волинській облорганізації Національної спілки художників України. Щоб якомога більше волинських бійців отримали так необхідну їм підтримку, ми будемо на аукціонах продавати картини військових. І після мандрівки Волинню полотна у квітні експонуватимуться також у Польщі, зокрема Варшаві та Гданську (така ось рука дружби від Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку). А все, що вдасться зібрати, знову підуть на ліки для прострелених душ захисників.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.






 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%