→Рубрики →Війна

Людина на вагу золота!

Доля Тетяни Білінскі – унікальна і повчальна. Як звичайна медпрацівниця стала мужньою захисницею Донецького аеропорту і суто мирними діями зрівнялася у своєму подвигові з найкращими бійцями, котрі до останньої можливості обороняли цей знаковий для всієї України об’єкт, колись, мабуть буде написано цілу книгу.

Про Тетяну Володимирівну на засіданні правління Благодійного фонду «Волинь-2014» розповів заступник голови облосередку«Автомайдану України» Андрій Попик. Ця місія випала на його долю не випадково – волонтера знають як відповідальну та чесну людину в багатьох середовищах. А що хтось інший не міг озвучити суть проблеми, то це також зрозуміло: в Ківерцях якраз відбувався благодійний концерт зі збору коштів для лікування Тетяни Білінскі за кордоном. І там виступало багато тих, хто безпосередньо долучився до благородної справи з порятунку життя та здоров’я мужньої жінки. Був серед них і її син Владислав, і активістки з Луцька Любов Дроган та Олена Цикіна, і багато інших небайдужих людей… Співали та грали гурти «Соколи», «Джаз етюд» і «Ось так», дует «Два кольори», шкільна рок-група «Sholle days», вокалісти Ірина Савчук і Оксана Чміль, вокалісти РБК ім. М. П. Ковальова Сергій Пісковець, Сергій Стасюк і Оксана Білоног, а також баяністи Сергій Лавренюк, Павло Бовканюк і Ярослав Тарнавський.

Під час засідання благодійного фонду "Волинь-2014" Петро Пилипюк, Євген Дудка, Володимир Цибульський, Володимир Мельникович і Петро Філюк.

…Ця історія – про людину та патріота з великої літери Тетяну Білінскі. У найстрашніші дні протистояння з режимом Януковича вона працювала на Майдані, була у найгарячішій точці на Донбасі – поблизу донецького аеропорту і в руїнах самого летовища, де надавала пораненим героям першу допомогу та евакуйовувала їх у безпечне місце. Саме там, серед зруйнованих конструкцій аеропорту ім. Сергія Прокоф’єва, колись – найкращого в Україні, пані Тетяна потрапила під ворожу атаку. Все сталося миттєво і несподівано: бандити застосували хімічну зброю з невідомою токсичною речовиною…

І нині життя медика-волонтерки опинилося під загрозою.

Отже, за професією наша героїня – лікар-анестезіолог. Спочатку працювала у Луцьку на станції швидкої допомоги, потім у реанімаційному відділенні лікарні в с. Боголюби Луцького р-ну. Вийшла заміж і переїхала на постійне місце проживання в Канаду. Не з чужих слів знає, що таке «гарячі точки» і війна, побувавши в неспокійній Лівії. Згодом Тетяна Володимирівна повернулася в Україну, працювала в Києві і в м. Ківерці.

Знищений ворожий танк.

І життя, вочевидь, продовжувалося б за розміреним ритмом, якби не революційна осінь 2013-го. Серед перших волонтерів-медиків Тетяна Білінскі рушила на Майдан, де перебувала на передових позиціях навіть у найкривавіший момент протистояння з режимом: 19 лютого минулого року у частині приміщення Держтелерадіо України було облаштовано шпиталь екстреної допомоги потерпілим. Хірург-волонтер здійснював невідкладні операції, анестезіолог Тетяна Білінскі стежила, щоб пацієнти поверталися до свідомості…

Ці випробування теж не пройшли повз здоров’я самої Тетяни Володимирівни – у неї стався мікроінфаркт. Ледь поправила здоров’я, як неспокійне патріотичне серце знову покликало в дорогу!

«Я пригадую, Таня на Донбасі першою хотіла йти в самісіньке «пекло». І все-таки потім її відправили в Піски, після чого вона опинилась і в донецькому аеропорту», – каже лікар-волонтер Тарас Попадюк.

І ось воно, пекло, де воювали наші «кіборги»: і з автоматами, і з медичними сумками.

Сергій Крайванович із «Вісника» ось що розповів про цей епізод:

«Жінка якраз дізналася, що лікарі медичної служби Майдану формують свій добровольчий підрозділ «Гіппократ». Не роздумуючи, записалася у нього і пройшла курси підготовки з тактичної медицини за стандартами НАТО для роботи у «червоній зоні», тобто безпосередньо на полі бою. Разом з іншими колегами волинянка потрапила у селище Піски, що поруч із донецьким аеропортом. Тоді тут ще тримали героїчну оборону українські «кіборги». Медпункт розташовувався в підвалі в одному з будинків, оскільки по Пісках постійно «працювала» ворожа артилерія. Їжі бракувало… У разі потреби медиків доставляли у район донецького аеропорту. Тетяна Білінскі на рівні з чоловіками на своїх плечах витягувала поранених бійців просто з лінії вогню. Під час однієї з таких поїздок до аеропорту ворог завдав удару по українських позиціях з установок «Буратіно»…

«Це сталося в ніч із 30 на 31 січня, – говорить Любов Дроган. – Бандити, крім звичайних боєприпасів, застосували якісь невідому хімічну зброю… Оскільки в Тетяни не було навіть протигазу, то ядовитий дим завдав жінці-лікареві дуже відчутної шкоди… З передової її відвезли у Дніпропетровськ, а потім – у військовий шпиталь столиці. На жаль, колеги-медики не змогли Тетяні Володимирівні вчасно поставити правильний діагноз. І тому в неї почався тромбоз судин печінки, а в легенях і животі почала набиратися рідина… Почали відмовляти внутрішні органи, насамперед, нирки та печінка… Тому постало питання вже не про відновлення здоров’я, а про саме життя!».

Жінка-волонтер серед побратимів у с. Піски.

Єдиний спосіб врятувати 47-річну Тетяну Білінскі – пройти ґрунтовне обстеження в спеціалізованій клініці, де фахівці визначать, які першочергові заходи слід вживати. На жаль, вітчизняна медицина за роки свого животіння займалася чим завгодно, тільки не засвоєнням передових методів лікування та оснащенням передовим обладнанням. І це – ще один вирок державній машині, яка міняла в кріслах міністрів цілими пачками, проте в результаті всі вони разом узяті і кожен окремо не забезпечили найголовнішого: можливості громадянам України на території України з допомогою системи охорони здоров’я України врятувати життя в складних ситуаціях… Тому герпес вилікувати можемо. Тромбоз – розводимо руками…

Щоб забрати Тетяну Білінскі з Києва та привезти до Луцька, волинським побратимам Тетяни Володимирівни дуже допоміг начальник Луцького військового госпіталю Олександр Хоменко і голова облорганізації Спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович. Перший безкоштовно виділив реанімобіль, другий – заправив його пальним.

«Слід добрі слова сказати й на адресу голови облдержадміністрації Володимира Гунчика: за його сприяння забезпечено транспортування Тетяни Білінскі в угорську клініку, де вона зараз і перебуває», – розповіла Любов Дроган.

А Микола Шпаковський доповнює:

«Від імені Тетяни, її мами та сина дякую всім хто допомагає Тетяні і не забуває справжніх героїв України! Особлива подяка Ользі Богомолець, керівництву Волинської облдержадміністрації, Державній прикордонній службі України, Посольству Республіки Польща в Україні, фельдшеру та водіям бригади реанімобіля, які доставили Тетяну в Угорщину. В таких добрих справах та в щирих стосунках відроджується щаслива українська нація!».

Щоб провести обстеження та здійснити першочергові заходи з подолання хвороби, яку називають «Синдромом Бадда – Кіарі», вже зараз відомо: потрібні не лише майстерність та професіоналізм угорських медиків із м. Дебрецен, де вже перебуває героїчна жінка, але й гігантські (як на теперішній час) кошти. Мінімум – 20 тис. євро, але за найгіршого розвитку сценарію сума може сягнути і понад 120 тис. євро…

Де, скажіть, людині, яка все життя працювала в медицині на рядових посадах і яка повернулася з пекла донецького летовища навіть без статусу учасника АТО, знайти такі гроші? Тим більше, що відлік уже йде навіть не на місяці, а на дні?!

Тому рятувати Тетяну Білінскі взялися волонтери. Знайомі і ті, котрі раніше взагалі один про одного нічого не знали…

На жаль, як часто буває в подібних випадках, знайшлися й мародери: з допомогою нескладних маніпуляцій та безвідповідальності однієї з вітчизняних банківських установ, вони підробили платіжну пластикову картку і вкрали з рахунку 30 тис. грн…

Але навіть цей прикрий епізод не зупинив людей у намаганні зібрати достатню для першочергового лікуваннях суму. Як розповіли Андрій Попик і Любов Дроган, є вже понад 10 тис. євро. А де взяти решту?

У пошуках відповіді на це складне питання, люди й звернулися до Благодійного фонду «Волинь-2014». А на засідання прибув від імені громади вже згадуваний Андрій Попик.

Не буду розповідати про буденні моменти роботи правління. Але коли волонтер повідомив присутнім про суть проблеми і про суму, котру необхідно негайно знайти для порятунки мужньої жінки, питання грошей (хоча вони вкрай потрібні і для інших потреб, зокрема напряму пов’язаних із ефективністю виконання волинськими військовиками бойових завдань у зоні проведення АТО) вже не стояло. Першим заявив про готовність негайно допомогти голова наглядової ради ЗАТ «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха. Майже без паузи про свій внесок оголосив і голова правління ПОСП ім. Тараса Шевченка із Горохівського р-ну, депутат облради Андрій Турак. Відгукнувся і керівник ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка. І правління, на пропозицію Петра Пилипюка, одноголосно ухвалило рішення: виділити для допомоги в лікуванні Тетяни Білінскі кошти, еквівалентні 10 тис. євро!

«Принцип роботи нашого фонду – адресна допомога тим, хто її потребує насамперед. І – без жодних посередників! Час, який зараз переживає Україна і кожен із нас, усе розставляє на свої місця. Тому люди, які через свої моральні переконання не можуть стояти осторонь від проблем, пов’язаних із відновленням конституційного ладу та територіальної цілісності України, об’єднуються в фонді «Волинь-2014» Тут кожна копійка надходжень суворо обліковується, як і кожна стаття видатків. Усе відкрито, чесно і прозоро. Звичайно, ми у цій доброчинній організації займаємося не зовсім тим, чого вимагає класичний бізнес, але наша допомога воїнам АТО та їхнім родинам – переконаний, і є невід’ємною складовою соціально орієнтованого бізнесу, за яким в Україні – майбутнє!» – підсумував Петро Пилипюк, наголосивши, що такі люди, як Тетяна Білінскі, для України – на вагу золота.

Роман УСТИМЧУК.

На фото Ярослава КУХАРЕНКА, соцмереж та Любові ДРОГАН:

Банківські реквізити

Реквізити для проведення операції переказу коштів на картковий рахунок – АТ «Ощадбанк», МФО 303398 КОД ЄДРПОУ 09303328, номер транзитного рахунку за операціями з платіжними картками – 29243900101003, номер карткового рахунку – 26254510092505, Боско Ганна Лаврентіївна (мама).

Кошти також можна переказувати на картку «ПриватБанку» 4731217110387485.

Благодійний концерт у Ківерцях.

У донецькому аеропорту...

Угорська лікарня, де рятуватимуть Тетяну Білінскі.

На лікарняному ліжку.

Вірш про Таню Білінскі

«Останнім часом доля дарує мені зустрічі з прекрасними людьми, – написала у персональній сторінці однієї з соцмереж Любов Дроган. – Цей вірш написала Ірина Захарченко, координатор медичної служби Майдану, талановитий науковець, прекрасна, мудра жінка…»

Тому, щоб краще зрозуміти,я кою неперевершеною людиною є Тетяна Білінскі, наводимо вірш її київської побратимки мовою оригіналу:

«Уж год прошел, как медики Майдана

На нашей незабвенной Прорезной

Лечили патриотов, шили раны,

И провожали тех, кто принял бой.

Весной нас подлый «брат» ударил в спину,

А ты, наш хрупкий пламенный борец,

По зову-стону неньки Украины

В пылающий уехала Донецк.

В аду бойцов давили танков траки,

Снаряды рвали жизни и мечты.

В нечеловеческих токсических атаках