Аграрний сектор – на європейський рівень

На зустріч із високопосадовцем прибули перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, керівник облдепартаменту агропромислового розвитку Юрій Горбенко, перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев, а також представники агро- та переробних підприємств області. За господаря був директор ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» Вадим Гранюк, адже саме звідси розпочав ознайомлення з Волинню Олексій Павленко. Міністр на початках розмови коротко охарактеризував загальний стан справ в агарній галузі:

– Незважаючи на ситуацію, яка склалася в країні, посівна закінчилася на минулорічних цифрах, тобто ми маємо 99,9% проти того, що планувалося зробити. Цьогоріч буде трохи менше ячменю, кукурудзи, погано посіяно гречку – лише половина від прогнозованого. До речі, в Луганській області на території, підконтрольній владі, посівну виконано на 93%, у Донецькій – на 96%! А в зоні АТО, за неофіційною інформацією – лише на третину від минулорічного. В окупованому Криму – взагалі ситуація критична. Через те що немає води на зрошення, майже повністю знищено посіви рису, а втрати посівів пшениці оцінюємо у 400 тисяч тонн.

Аграрний сектор на сьогодні залишається серед прибуткових і показує зростання: дає третину всіх валютних надходжень. Олексій Михайлович наголосив на позитивній цьогорічній тенденції – українські аграрії зініціювали посівну власним коштом. Загальна інвестиція становить 62 млрд грн, із яких 8 млрд – банківські кошти, а решта – це власний капітал. 

Ще один із викликів, які стоять перед аграрною сферою – це євроінтеграція. Міністр повідомив цікаві факти: на  європейський ринок Україна поставляє курятину і мед, половина нашого експорту в США – теж солодкий продукт! А канадійці зацікавлені в імпорті з нашої держави бджолосімей. Тобто Україна має свої ніші на світовому ринку. Це актуально і для Волині, адже в області досить популярним залишається виробництво меду (саме тому після зустрічі на КХП №2 Олексій Павленко побував на пасіці приватного пасічника Василя Ворона з Ківерцівського р-ну, де також поспілкувався з членами Братства бджолярів землі Волинської «Ройовий стан»).

Далі міністр відповідав на запитання учасників зустрічі. А їх вистачало. Представника підприємства «Порицьке» з Іваничівського р-ну цікавило питання цьогорічного часткового відшкодування державою коштів на будівництво тваринницьких комплексів, бо у 2014-му почалася війна і було сказано: грошей на таке нема. То як тоді брати на себе відповідальність іти в проект, коли партнери своїх зобов’язань не виконують? А хто тоді завтра годуватиме армію?

– Ситуація у бюджеті складна, бо загалом близько 90 мільярдів гривень іде на фінансування Збройних сил, – зазначив Олексій Павленко. – Тому цього року уперше на аграрний сектор – мінімальні дотації. Зокрема на відшкодування відсотків заплановано всього лише 250 мільйонів гривень. А були такі роки, коли виділялося близько 2-3 мільярдів.

Міністр не міг оминути проблему корупції, порівнявши її з триголовою гідрою, в якої перша голова – компенсації, дотації та пільги, друга – дозволи, сертифікати та ліцензії, третя – державні підприємства, де найбільше порушень в аграрній галузі. Кабмін розпочав з цим усім боротьбу. Тим паче, час рівнятися на європейські стандарти. От, зокрема, в Польщі теж є компенсації, але існує прозорий механізм, який працює автоматично. 

– Не треба компенсацій, краще хай би були менші відсотки за кредитами, – майже одноголосно стверджували присутні аграрії. 

Також учасників зустрічі цікавила позиція міністерства щодо ринку землі. На це Олексій Павленко відповів:

– Ми ініціювали зараз громадське обговорення цього питання. Лише 20% населення підтримують ринок землі. Не маємо права на помилку. Інвентаризації землі не зроблено, що вкрай необхідно. На це потрібно близько 2 мільярдів гривень. Швидкого рішення не буде. Питання земельної реформи важке, комплексне. Є величезний фронт робіт. Цьогоріч нас чекають круглі столи, обговорення, парламентські слухання тощо. Не потрібно, думаю, поспішати з вирішенням цього питання. 

Зазначили аграрії і тенденцію зменшення поголів’я м’ясо-молочних порід, бо ця галузь збиткова. То чи ж можна розраховувати на підтримку міністерства? Олексій Павленко наголосив, що позиція відомства – не заважати нашим виробникам працювати, давати можливість продавати свою продукцію, зокрема і  на експорт, а також відкрити шлях для західного інвестування. Бо щодо іншого – Держбюджет порожній. Окрім того, в міністерстві розробляють спільно з Єврокомісією стратегію або додаткові програми, які дозволяють брати гроші від донорів. Наприклад, канадійці та ізраїльтяни спонсорують програму щодо плодоовочівництва,  виділяючи при цьому близько 400 млн грн. Також міністр наголосив на підтримці державою малого і середнього бізнесу, створення кооперативів. Працюють 24 робочі групи в міністерстві, одна з яких зосереджена на розвитку малих територій, підтримці кооперативів, вивчає досвід європейських країн у цьому питанні.

Наприкінці зустрічі міністр нагородив волинських учасників виставки «Агро-2015» – підприємства «Луцьке КХП №2» (керівник Вадим Гранюк), «Гнідавський цукровий завод» (директор Сергій Бондарук), «Порицьке» (керівник Олександр Обштир), «Володимир-Волинська птахофабрика» (директор Аліна  Сич), «Ратнівський аграрій» (Валентин Чернецький).

Далі Олексій Павленко ознайомився з роботою «Луцького комбінату хлібопродуктів №2», яке, попри проблеми,  назвав серед найпотужніших підприємств Західної України: на елеваторі є можливість зберігати 72 тис. тонни зерна, млинозавод за добу переробляє 500 тонн зерна, з якого виробляють борошно різних сортів, крупи.

– Борги, які виникли ще при попередній владі, вважаємо, були штучно створені, аби довести КХП №2 до банкрутства. Ми не дали можливості забрати у держави це стратегічне підприємство. Треба розібратися в цьому питанні. Є вже нове керівництво, яке пройшло незалежний конкурс, і яке готове вивести завод на прибутковий рівень, – акцентував Олексій Михайлович.

Згодом міністр зустрівся з лісівниками – учасниками будівництва фортифікаційних споруд на Сході країни (керівник облуправління лісомисливського господарства Василь Мазурик).