Про бізнесові спрощення

Про це повідомляють в управлінні державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Волинській області.

У цих документах запропоновані зміни, які забезпечать децентралізацію повноважень та запровадять вільний вибір суб’єкта реєстрації. Саме ці нововведення нададуть право проводити реєстраційні дії органам місцевого самоврядування та державним адміністраціям, нотаріусам, акредитованим Міністерством юстиції України банківським установам та державним виконавцям у сфері накладення та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Ці законопроекти дадуть змогу значно покращити якість надання адміністративних послуг, бо це дасть змогу проводити державну реєстрацію конкурентним суб’єктам, які наділені такими повноваженнями. Також запроваджується принцип екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу і громадських формувань. 

Особливим є те, що заповнення заяв відбуватиметься безпосередньо самим державним реєстратором. Актуально також, що надається можливість подання документів в електронній формі для державної реєстрації. Причому законом передбачено, що у сфері державної реєстрації громадських формувань, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у разі подання документів у електронній формі адміністративний збір та плата за надання відомостей зменшується на 25%.

Варто зазначити, що удосконалюватимуться сервіси, які надаються громадянам, а саме: запроваджуються механізми, які скоротять кількість відмов у державній реєстрації майна та обтяжень; уніфікуються процедури реєстрації громадських формувань, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; скорочується перелік документів для реєстрації бізнесу; буде розкрито інформацію про права на нерухоме майно як за об’єктом, так і за суб’єктом; створюються нові можливості надання інформації про нерухоме майно для органів державної влади та інших юридичних осіб залежно від потреб; скасовується щорічне підтвердження та щорічна подача фінансової звітності; створюється Єдиний реєстр на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Додатково управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Волинській області наголошує, що, за повідомленням прес-служби глави держави, 25 травня 2015 р. Президент України Петро Порошенко підписав Закон про продовження строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Цей Закон передбачає продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 р., що забезпечить можливість виконання вимог Закону всіма зареєстрованими юридичними особами (варто нагадати, що не так давно саме цей законопроект наробив зайвого галасу в Україні, про що «Волинська газета» повідомляла у статті «Недоузаконений закон, або Про «бідних бенефіціарів» хто замовить слово» у статті за 28 травня ц. р.)

– Закон також передбачає звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами), – йдеться у повідомленні.

Як було відомо раніше, 21 травня 2015 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (№ 475-VIII від 21.05.2015 р.).

На думку експертів-правників, прийняття цього Закону забезпечить у першу чергу – спрощення державної реєстрації юридичних осіб, що знизить рівень корупції, забезпечення ефективного використання робочого часу державних реєстраторів та суб’єктів господарювання, зменшення невдоволення серед суб’єктів господарювання – юридичних осіб – та напруги у підприємницькому середовищі, недопущення накладання значних штрафів на добросовісних суб’єктів господарювання.