Прощавай, майоре!

Олексій Борисович до відправки в зону проведення АТО проживав у Нововолинську. Поліг унаслідок важких боїв ще в серпні 2014-го. Оскільки тіло одразу опізнати не вдалося, його поховали на одному з кладовищ Дніпропетровська. Родом Олексій Шепелюк був із Чернігівщини, тому родичі героя вирішили, що поховають його у рідному Ніжині. Саме там він закінчив середню школу, після якої вступив у Харківський військовий університет і як кадровий офіцер продовжив службу на Волині. 

Нововолинці попрощаються із земляком у день поховання, у всіх храмах міста відслужать панахиду.

…Без батька залишилося п’ятеро малолітніх діток, а дружина Марина стала вдовою.

Варто зауважити, що наприкінці минулого року було розповсюджено інформацію Міністерства оборони України з розповіддю про геройську смерть Олексія Шепелюка та його бойового побратима, майора Олександра Кандесюка:

«Надійшло розпорядження командування сформувати і відправити на посилення одного з підрозділів два відділення ПЗРК на чолі з командиром зенітно-ракетного дивізіону майором Олександром Кандесюком. Він разом із довіреним йому особовим складом висунувся на зазначені позиції. Здійснивши марш, зенітники прибули у розташування батальйонної групи.

У той же час через український кордон був здійснений прорив російських військ зі штатною бойовою технікою. У результаті їхнього наступу на територію України 51-ша бригада і підсилення, яке прибуло, були оточені. Російські війська в особі головорізів із 331-го десантного полку із Костроми   відразу ж відкрили вогонь із усіх наявних у них засобів ураження. Станом на вечір 25 серпня більша частина батальйонної тактичної групи була виведена з ладу. Оскільки вижити в такому пеклі шансів практично не було, вирішили йти на прорив з оточення. Майор Олександр Кандесюк разом із майором Олексієм Шепелюком, командиром зенітно-ракетної батареї, очолили авангард групи прориву разом зі своїм відділенням – сержантом і двома солдатами.

На жаль, вони попали у засідку. В результаті бою майор Кандесюк отримав кілька поранень із кулемета путінських окупантів. Майор Шепелюк кинувся винести бойового побратима з-під вогню, і при спробі відтягнути його сам був тяжко поранений. Решта з авангарду була обстріляна із кулеметів, мінометів і прямою наводкою «Шилки». Весь особовий склад теж отримав тяжкі поранення.

Основна група через шквальний вогонь не змогла допомогти товаришам і, відійшовши в базовий табір, зайняла кругову оборону. Потім, за словами очевидців, поранених українських бійців оточили 12 російських десантників-окупантів із метою захопити в полон. За мить пролунало кілька потужних вибухів гранат… Офіцери-Герої Олександр Кандесюк і Олексій Шепелюк підірвали себе разом із ворогом».

Після підтвердження факту загибелі Олексія Шепелюка слід нагадати, що ще минулого року прес-служба МОУ повідомила: командування підготувало документи на представлення майорів Кандесюка і Шепелюка до нагородження званням Героїв України (посмертно). Але відповідного указу немає й досі.