Гнила система чи персонал?

Гнила система чи персонал?

Ірпінський міськрайонний суд Київської області повністю виправдав скандального екс-ректора Податкової академії Петра Мельника у справі про хабарництво. За вердиктом служителів Феміди, особа, яка отримувала крупні суми нетрудових доходів, яка домагалася студенток прямо в службовому кабінеті, яка симулювала важке захворювання під час арешту і яка, врешті-решт, втекла з-під варти з чужими документами в США – кристально чиста!
Одразу перепрошую, що втомив уже Вас, шановні читачі, численними розповідями про долю професора та ректора Петра Мельника, але цей син рівненського Полісся справді став прикладом рідкісного пристосуванства та живучості в вітчизняній науці, політиці, бізнесі і навіть криміналі. Він всім своїм життям довів правильність більшовицького лозунгу, бо справді – був нічим, а став усім. І з висоти фактично імператорських можливостей показує суспільству, що ніяка революція не здатна змінити ні системи, ні людей.
Отже, життєпис  Петра Володимировича з часу появи його в прицілі відеокамер у момент отримання чергового хабара вже відомий. Спочатку – глухе село в Сарненському р-ні, потім – ірпінський індустріальний технікум, а далі – пішло-поїхало аж до перетворення провінційного ПТУ в національну академію, що стала кузнею податкових кадрів усієї держави на чолі із самим Петром Мельником.
Вершиною політичної діяльності стали дві поспіль депутатських каденції. 1998-го він пройшов у Верховну Раду України по мажоритарному округу і був заступником голови комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Зрозуміло, що, крім бурхливої законотворчої діяльності, він уже тоді мав прямий стосунок до затвердження на той чи інший термін суддів, більшість із яких не тільки й досі трудиться на тих чи інших посадах, але їх уже давно підвищили по службі. У 2006 р. Петро Володимирович за списком Партії регіонів знову отримує мандат нардепа, але цього разу зосереджується на роботі в бюджетному комітеті. А де гроші – там і влада…
У перерві між засіданнями та роботою в округах Петро Володимирович розгортає бурхливу наукову діяльність. Мало не щодня з-під його пера виходили брошури, монографії, наукові дослідження… А сам він продирається такою ж корумповано-гнилою, як і судова, драбиною української псевдонауки, захищаючи дисертації, отримуючи професорські титули та заправляючи в Академії педнаук… Дивно, але з 2013-го ніхто в цій країні не додумався провести експертизу всіх науково-педагогічних досягнень Петра Мельника на предмет наявності в них плагіату або знайти справжніх авторів дисертацій, які захищав Петро Володимирович. І це означає, що принцип «ворон воронові ока не виклює» процвітає й досі, а система здобування вчених звань та титулів не менш гнила, ніж усі інші сфери.
Так, ірпінський суд 8 липня ц. р. вирішив: обвинувачення в особі працівників прокуратури не надало достатніх доказів того, що Петро Мельник вимагав хабар у розмірі 80 тис. грн за вступ до академії кількох абітурієнтів, а тому ухвалив рішення про скасування арешту з майна підсудного та повернення йому застави у розмірі 609 тис. грн. І тепер за це служителів Феміди нищівно критикують, вимагаючи позбавлення суддівського статусу та притягнення до відповідальності. Але ніхто з нас достеменно не знає, яка доказова база лягла в основу саме цієї кримінальної справи, й чи не випадково слідчі та прокурори сформували обвинувачення таким чином, що різні епізоди та події «не трималися купи», а тому й розлетілися, як картковий будинок. І це – ще одна проблема і нашої системи, і персоналу, який її наповнює.
На вердикт ірпінських добродіїв у чорних мантіях щодо Петра Мельника вже встигли відреагувати всі, кому не ліньки. Але особливої уваги заслуговує оцінка, що прозвучала з вуст міністра юстиції Павла Петренка:
«Це може свідчити про те, що судова система у нас, м’яко кажучи, дуже сильно відстає від тих змін, які є в країні. Вона є прогнилою по своїй суті, і те, що необхідно вносити зміни до Конституції, дати можливість повністю перезавантажити персональний склад суддів, – це однозначно».
Уявляєте?! Це говорить не дядько на базарі, а урядовець, чиє міністерство має бути локомотивом усіх змін, пов’язаних із юриспуденцією та принципами створення та функціонування ефективних законів і нормативно-правових актів?! Виходить, прокурори, судді, міліціонери, науковці – прогнили, а Мін’юст – зразок для наслідування?!
Все це призводить до єдиного висновку: нинішня влада, котра з лютого 2014 р. не спромоглася довести до логічного завершення жодної реформи на користь людям, яка забула про ідеї, за які боровся Майдан, повинна, образно кажучи, піти на ротацію як перша хвиля. І в цьому насправді немає нічого поганого, коли не справився – і мирно пішов. Гірше, коли горять шини, свистять кулі, ллється кров, лунають патріотичні заяви, а потім… Петро Мельник та йому подібні повертаються в Україну…
Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (591) - 87%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (23) - 3.4%