→Рубрики →Резонанс

Знищити «рядового Гащина»?

Кому і чому вигідно змінити керівництво організації, що опікується розвитком інвалідного спорту на Волині?
За спортивні посади в області ведуть таку боротьбу, наче крісла начальників – із чистого золота. Ще недавно тривали сесійні бої за місце директора Волинської школи вищої спортивної майстерності. Змінили керівництво профільного управління... Нині розгорілася битва за посаду начальника регіонального центру «Інваспорт». Його багаторічного керівника хочуть «піти» з посади за давно відпрацьованим сценарієм. Жорстко і аморально. Не беручи до уваги ні того, що за ним стіною тренери та спортсмени, аксакали волинського спорту, Міністр молоді та спорту України, Уповноважений Президента України у справах людей із інвалідністю. Не так за ним, як за тим, щоби зберегти волинський інвалідний спорт і розвивати його саме з тією місією, з якою він був започаткований. А не з метою цинічної наживи.
Багато років установою керує Володимир Гащин, спортсмен у минулому став успішним управлінцем і довів це безпрецедентним успіхами волинських паралімпійців та дефлімпійців на світових аренах. Коли влітку1993-го вперше в історії українська команда мала брати участь у олімпійських іграх в Болгарії, постала потреба в створенні Українського центру інвалідного спорту та його філій. Так Володимир Гащин став розвивати напрямок з нуля. Він сам ще тоді сумнівався, чи не вийде з того лише показових змагань, а за тим великий «пшик». Але, на щастя, і сьогодні ми всі це бачимо, минули часи, коли людей із обмеженими можливостями старалися не бачити і не чути. Нині українські паралімпійці дивують весь світ, немала роль у цьому волинян і Володимира Гащина.
Ініціатором операції «зняти рядового Гащина» став той, хто багато років поспіль здобував собі і славу, і гроші на заслугах спортсменів-інвалідів та діяльності того ж таки «Інваспорту». Роман Карпюк, ректор приватного вишу, що нині має назву «Академія рекреаційних технологій та права» (а до недавнього – ректор приватного вузу Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»), депутат облради від «Батьківщини», голова профільної комісії з питань освіти та науки облради, неочікувано для регіонального центру фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», для профільного відомства облдержадміністрації виносить на розгляд комісії, яку сам очолює, пропозицію призначити на посаду начальника «Інваспорту» спортсмена-паралімпійця Юрія Костюка. Про підстави такого кроку – потім, спершу – як усе було.
12 березня депутатська комісія розглядає питання про призначення на посаду начальника регіонального центру «Інваспорт» Юрія Костюка терміном на 2 роки. І підтримує цю кандидатуру та рекомендує голові облради Валентинові Вітру звільнити Гащина Володимира Дмитровича з посади у зв’язку із завершенням терміну дії контракту. Голосують швидко. Слухати присутніх представників «Інваспорту» не стали. Оголосили результати і – «ви вільні»… Це стало абсолютною несподіванкою для колективу, позаяк вони й досі переконані, що при зміні керівництва мусять бути враховані вимоги Положення про Волинський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», та й до завершення контракту ще залишався час. Знаючи, що на подання документів у них два місяці, профільний відділ облдержадміністрації, лише готував ці папери.
17 березня відбуваються збори трудових колективів Волинського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», обласної ДЮСШ інвалідів. Присутні, а це поважні тренери та управлінці, обурилися спробою замінити керівника «Інваспорту». Серед тих, хто виступив – заслужений тренер України зі стрільби кульової Олександр Платонов; заслужений працівник фізичної культури і спорту України, заслужений тренер України, старший тренер збірної команди України з футболу серед спортсменів з наслідками ДЦП, повний кавалер орденів «За заслуги» Юрій Тимофеєв ; заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон, срібний призер Паралімпійських ігор, теж повний кавалер орденів «За заслуги» Анатолій Шевчик; заслужений тренер України з футболу Вячеслав Болотін. Усі вони говорили про одне: комісія не відреагувала на звернення фізкультурно-спортивного активу, на те, що Володимира Гащина підтримує профільне управління (нині відділ), яке й подає кандидатуру на розгляд обранців, що зауважень до роботи Гащина нема. Тим паче, до наступних параолімпійських ігор у Бразилії – тільки рік (!), область готується наповну, а коней на переправі не змінюють...
Після хвилі обурення Володимиру Гащину ніби йдуть назустріч і продовжують контракт спочатку на місяць, а потім на ще один. Але за день до того, як спливе термін контракту, 30 травня раптом повідомляють: голова облради підписав розпорядження про його звільнення. Досі Володимир Гащин тримається на посаді завдяки тому, що на ту пору був у відпустці, та й нині – теж.
Фактично одразу після комісії тренери і спортсмени, звернулися до уповноваженого Президента України з прав людей із інвалідністю Валерія Сушкевича з проханням негайно втрутитися в ситуацію. Адже призначення Юрія Костюка, на думку авторів петиції, відбувалося із порушенням вимог Положення про Волинський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» та чинного законодавства, бо, по-перше, його кандидатура не була погоджена на рівні столичного відомства, як вимагає документ, а по-друге, у претендента нема не менш як трирічного стажу управлінської роботи у цій сфері. Під листом – 41 підпис. І це все – відомі люди у волинському спорті. Подібне звернення спрямували й міністру молоді та спорту України Ігореві Жданову за підписами (!) Президента Української федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату, Президента спортивної федерації незрячих України, Президента Української спортивної федерації інвалідів з вадами розумового і фізичного розвитку, Президента спортивної федерації глухих України та ін.
Реакцією столичних посадовців на це звернення стали надіслані ще у березні листи на адресу голови облради. Міністр висловив сподівання, що облрада чітко дотримуватиметься норм положення, затвердженого міністерством, та чинного закону, який, на його думку, грубо порушили. Валерій Сушкевич звертає увагу на те, що на рівні постійної комісії облради відбулися «деякі некоректні процедури» щодо необґрунтованого «лобіювання нової кандидатури на посаду начальника регіонального центру «Інваспорт» без врахування професійних людських якостей, наявності відповідного освітнього рівня, відсутності підтримки з боку провідних спортсменів-інвалідів Волині та їх громадських організацій»: «Вимушений констатувати беззаперечну перевагу чинного керівництва цього закладу – Гащина В. Д., – пише уповноважений. – Особливо хочу зазначити на неможливість навіть і розгляду кандидатури, як пропонує профільна комісія облради на призначення на керівну посаду облцентру людини, яка має відношення до політичної сили «Партія регіонів», яка мала злочинну причетність до трагічної сторінки в історії розвитку Української держави».
Однак жодної реакції на ці звернення не було. У «Інваспорті» сумніваються, що їхній зміст буде доведений до відома депутатів. А саме обранці на найближчій черговій сесії (а така має відбутися 14 серпня) найімовірніше вирішуватимуть долю волинського спорту інвалідів. Розгляд питання на депутатській комісії 6 серпня укотре підтвердив: Роман Карпюк наполягає на зміні керівництва установи. Однак те, як завзято під час комісії легенди волинського спорту відстоювали Володимира Гащина, схоже його і здивувало, і роздратувало. Він заявляв, що особисто зустрічався з міністром і уповноваженим і нібито «просив продовжити контракт із Гащиним до з’ясування обставин», що особисто «обдзвонював депутатів» і просив проголосувати за продовження контракту на місяць, що комісія чітко дотрималася процедури, а управління запізнилося з поданням. А члени комісії, здалося, вагалися: адже нібито рішення уже прийняли, ще 12 березня. Та й цього разу Юрія Костюка на засідання не запрошували. Хоча заяву про намір зайняти цю ж посаду подав третій претендент – відомий спортсмен-паралімпієць Андрій Розтока, у якого, на відміну від Юрія Костюка, є необхідний досвід роботи в управлінських структурах фізичної культури та спорту і так само - визначні досягнення.

На захист Гащина під час засідання комісії стали аксакали волинського спорту та спорту інвалідів зокрема: і Станіслав Рупчев, голова громадської організації ветеранів фізичної культури і спорту області, багаторічний керівник головного спортивного відомства Волині, і керівник сільського спортивного товариства «Колос» Анатолій Кліш, і старший тренер збірної олімпійської команди України з футболу Юрій Тимофеєв…
«Ми називаємо його між собою «наш батя». Це не просто – зібрати й організувати інвалідів. Я мало бачив таких людей, як він, у своєму житті», – зазначив заслужений майстер спорту України Анатолій Гречко.
«Усунути Гащина силою – це розвалити інвалідний спорт. Знаєте,с кільки областей хочуть бачити наших спортсменів у себе? Це Гащину вирішувати, кого запропонувати замість себе», – переконував заслужений тренер України з пауерліфтингу Олег Хом’як (завдяки Гащину він здобув звання у 23 роки і став наймолодшим заслуженим тренером в Україні).
Не стримав емоцій і нинішній заступник керівника центру «Інваспорт», в недавньому минулому заступник начальника профільного управління Василь Шевчук: «Ви хочете фізично знищити Володимира Гащина, що був вам другом, – звернувся він до пана Карпюка. – Вважаю, що ви доклали багато зусиль, щоб розвалити волинський спорт, зокрема й профільне управління. Зверніть увагу: та Ігор Дмитришин за рік цієї роботи уже посивів! В таких умовах можна вмерти! Схаменіться!..»
Це були емоції та переконання. П"ятеро депутатів підтримали проект щодо призначення Юрія Костюка, двоє - проти, один - утримався. Долю цього спорту вирішуватимуть на сесії..

…І разом із тим Володимир Гащин зовсім не тримається за посаду. Відверто про це кажуть і він, і члени його колективу. Та й проти Костюка як спортсмена, який, власне, виріс у «Інваспорті» та став олімпійцем під Кирилом того ж Гащина, тут ніхто нічого не має. Бо, кажуть, справа не в Костюку. Конфлікт довкола посади в «Інваспорті» дещо глибший. Не буває диму без вогню. І причина, переконують тренери та спортсмени, – у Романові Карпюку. Багаторічний ректор здобув собі і славу, і вчені регалії, і доходи завдяки високим результатам спортсменів-інвалідів. Багато років просто співпрацював із центром «Інваспорт» і Володимир Гащин завжди був почесним гостем в університеті Карпюка «Україна». Там вчилися студенти-паралімпійці. І не дай Боже було при якій оказії упустити, що спортсмен переможець є студентом «України»! Так помалу Роман Карпюк став очільником відділення Національного паралімпійського комітету на Волині. Як відомо, представником Національного олімпійського комітету на ту пору був Борис Клімчук. Після його смерті Роман Карпюк вирішив зайняти собі і цю посаду. Правдами-неправдами зібрав конференцію і фактично сам себе призначив головою НОК на Волині. Однак результати цих виборів став оскаржувати паралімпієць Андрій Розтока, який увійшов до виконкому місцевого НОК за рекомендацією Гащина. Почалися суди. І суд став на бік Розтоки! Баталії тривають і досі. Роман Карпюк наполягав, аби Володимир Гащин подав листа з проханням вивести Розтоку зі складу виконкому, натомість запропонував свою кандидатуру. Володимир Дмитрович зрештою листа подав: з пропозицією включити у виконкому себе як керівника регіонального центру, але вимагати вивести Розтоку не став. Не бачив підстав іти проти колеги. Це – перше, за що, вважають у регіональному центрі «Інваспорт», Роман Карпюк нині мстить кадровими підніжками.
А друге – це те, що свого часу, коли Роман Карпюк, будучи після Революції гідності заступником голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта, робив неможливе, щоби звільнити з посади тодішню начальницю управління сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації Галину Карнаухову, Володимир Гащин як професіонал став на її сторону. Захистив, бо досі вважає, що Галина Йосипівна була хорошим керівником і відмінно справлялася з роботою.
Та чи лише помста?.. У коридорах «Інваспорту» говорять і про те, що таким чином на керівну посаду в установу прагнуть призначити з часом товариша Романа Карпюка Миколу Зайченка, якому свого часу після звільнення з управління не вдалося зайняти крісло директора ВШВСМ. Власне, ректору вишу, що опирається на співпрацю зі спортсменами-інвалідами, вигідно мати свою людину в цій структурі, переконують в «Інваспорті». Чого? Можна було б згадати хоча б той випадок, коли за часів ректорства Романа Карпюка в університеті «Україна» прокуратурою області була порушена кримінальна справа за зловживання службовим становищем посадовцями вишу. Йшлося про продаж конфіскованих автомобілів, наданих митницею нібито для інвалідів... Узявши машини безоплатно, їх реалізували підприємцеві за 32 тис. грн, що потім ректор заперечував. Та й час нині такий, що на реабілітації людей з фізичними вадами (а з дня в день у нас більшає інвалідів серед учасників АТО) можна започатковувати чимало проектів.

Гащин – людина, яка ліпила волинський спорт інвалідів фактично своїми руками і поставила на ноги чимало людей, які на це не сподівалися, готовий передати справи молодшому, та не будь-кому і не будь-як. Має 71 рік. Однак у відмінному здоров’ї та з безліччю планів. Сьогодні у центрі «Інваспорт» створені хороші умови для роботи не тільки управлінського апарату. Володимир Гащин зробив усе, щоби спортсмени-інваліди мали свій тренажерний зал. І він є. Без жодної державної копійки! Суттєву допомогу в цьому надав «Інваспорту» Борис Клімчук. Там і роздягальні, і робочий кабінет для тренерів, і душові, і туалети, і хороші тренажери. Нині керівник клопочеться, аби поруч із тренажерною залою з’явився спортивний майданчик зі штучним покриттям, це дозволить спортсменам-інвалідам досконаліше готуватися до змагань. Разом із вихованцями Гащин вже пройшов 4 літніх, 4 зимових паралімпіади та 5 дефлімпіад! В скарбниці – 37 паралімпійських медалей! У колективі запевняють: то людина, на якій тримається розвиток цього спорту. Піде він – зруйнується все. Таких фахівців ОТАК з посад не знімають. Таких – проводжають із почестями.
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: Володимир Гащин; Роман Карпюк (вцентрі) під час засідання комісії; реліквія "Інваспорту" - стяг із підписами спортсменів-паралімпійців; тренажерний зал.