УКРОП знає, вміє та може!

Саме тому недавня зустріч Ігоря Петровича з журналістами викликала такий великий інтерес! А враховуючи, що в ній узяли участь керівник облорганізації «Українського об’єднання патріотів» В’ячеслав Рубльов та голова правління Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Олександр Товстенюк, можна не сумніватися: озвучено дуже багато чесних та принципових відповідей. Особливо цінні вони ще й тому, що Ігор Палиця очолив виборчі списки УКРОПу на рівні області та м. Луцька, демонструючи готовність та спроможність допомогти землякам не у віддаленій перспективі, а вже найближчим часом.

То, врешті-решт, із чиєї провини малий протичовновий корабель «Луцьк» спочатку потрапив у ворожий полон, а з березня 2014 р. чинна влада ніяк не може домогтися його повернення під бойовий прапор ВМС України? І якщо всім волинянам, безумовно, дуже шкода тимчасово втраченого Криму та українських бойових кораблів, то лучанам найбільше болить сумний факт: корвет «Луцьк» було без бою здано «зеленим чоловічкам», більшість його екіпажу добровільно перейшли на службу до агресора, а корабель і досі перебуває в полоні… 

Хто краще знає цю проблему, як не Ігор Палиця, який торік, у найважчий для України період, очолив Одеську облдержадміністрацію і робив усе можливе й неможливе, аби переведені в терміновому порядку до берегів Одеси залишки нашого флоту отримали хоча б мінімум сприяння на новому місці базування? Кому як не йому – корінному лучанинові та народному депутатові України кількох скликань – знати, яким же чином і Крим повернути, і корвет «Луцьк»?

Ігор Петрович, пригадавши трагічні події весни минулого року в Криму, насамперед наголосив на катастрофічних помилках тодішньої української влади. Тоді майже 23 тис. військовослужбовців українського війська та флоту базувалися на території півострова, а в ролі «зелених чоловічків» виступило максимум 5 тис. росіян та їхніх спільників із числа місцевих сепаратистів. Але ніхто з Києва наказу дієво захищати не лише наші гарнізони, але й увесь Крим, так і не наважився озвучити… За схожих обставин було втрачено й більшість бойових кораблів, зокрема – корвет «Луцьк»: екіпажеві було заборонено застосовувати табельну зброю, доки були відкритими виходи у відкрите море, командування не дозволяло залишити небезпечну зону… А потім було вже пізно.

Ще один трагічний прорахунок тодішньої владної верхівки – необдумане рішення про відключення Криму від електрики та водопостачання. Хоча б тому, що на цій землі й досі мешкає дуже багато українських патріотів. А ще через те, що за відсутності сильної армії це провокувало російських агресорів до подальшого наступу. 

«Вони навіть Каховське водосховище та Південноукраїнську АЕС мали намір захопити!» – конкретизував Ігор Палиця, зауваживши, що завжди виступав категорично проти того, щоб окуповані Крим і частину Донбасу повертати з допомогою військової сили.

«Треба діяти іншими методами. Насамперед, політичними. Особливо – на міжнародному рівні. А ще кримчани повинні побачити, що тут, в Україні, набагато краще життя! Тоді майже всі вони допомагатимуть нам відновити територіальну цілісність рідної держави!» – наголосив лідер волинсьокго УКРОПу.

На жаль, роки «реформувань» та переділу владного пирога ніяких позитивних результатів не принесли, тому більшість кримського населення проявляє апатію до подальшого розвитку подій. І вони, і чимало мешканців України, так само скептично ставляться до ще однієї безрезультатної ідеї нашої влади, яка полягає в запровадженні санкцій.

«Увесь цей санкційний список – повний пшик! Де в ньому російські банки? Де автозаправки? Де все те, що можна забрати на користь Україні вже зараз? Все це треба забрати, націоналізувати, а потім нехай Росія з нами судиться, – озвучив один із варіантів дієвого розв’язання проблеми повернення втраченого в Криму майна громадян України та держави Ігор Палиця, додавши: Тому дуже сподіваюся, що і наш рідний корвет «Луцьк», і всі інші кораблі українських Військово-Морських сил повернуться з неволі найближчим часом».

Щоправда, до цього моменту потрібно не лише належним чином облаштувати місце базування нашого флоту в Одесі, але й – нарешті – подбати про гідні соціально-побутові умови для військових моряків та членів їхніх родин. Бо, як пригадує Ігор Палиця, в період роботи на чолі Одеської облдержадміністрації йому довелося активно допомагати командуванню ВМС вирішувати цілий комплекс проблем:

«Ви не можете навіть уявити, що було на першому етапі… Не лише моряки ночували на бойових кораблях, але навіть їхні сім’ї в тісних кубриках були змушеними перебувати…». 

Чесно кажучи, ставлення держави до власних громадян після перемоги Революції гідності мало би змінитися кардинально. І в кращий бік, а не так, як це відбувається зараз. На інших, дуже зрозумілих для волинян прикладах лідер УКРОПу нашого краю радить, як це можна робити не колись, а зараз. Приміром, ліси Маневиччини та інших поліських районів через нелегальних бурштинокопачів зараз нагадують ледь не зону бойових дій. Проти людей застосовується вже не лише міліція, але й цілі загони Національної гвардії. А все тому, що чинний парламент досі не ухвалив нового законодавства про видобуток бурштину! 

«І коли немає законів, коли для багатьох людей бурштин стає чи не єдиним джерелом існування, влада не має права вирішувати проблему лише силовими методами! Що заважає запровадити законний механізм, який дозволить людям добувати не лише бурштин, але й інші корисні копалини? І коли 30-50%  виручених від реалізації коштів буде спрямовуватися на розвиток того регіону, де видобуваються корисні копалини, то від цього тільки всі виграють!» – вважає Ігор Палиця.

Саме тому він особисто очолив виборчі списки УКРОПу в Луцьку міську та обласну ради, саме тому поряд із ним на чолі обласного осередку партії – депутат В’ячеслав Рубльов, саме тому кандидатом на Луцького міського голову зареєстровано Олександра Товстенюка, саме тому від «Українського об’єднання патріотів» на всіх рівнях балотуються десятки чесних та ініціативних громадян.

Вони прагнуть змін і на рівні держави, і на рівні області, і в кожному волинському місті, селищі та селі. Але здійснити їх можна лише тоді, коли до влади приходять справжні представники громад, а не корумповані чиновники та пристосуванці всіх кольорів і мастей! Саме тому Ігор Палиця виступає за чесну децентралізацію та передачу більшості повноважень на місця, але жорстко критикує запропоновану владною коаліцією модель, яка істинне народовладдя прагне підмінити фактично узурпацією влади в руках найвищого керівництва. І раз навіть нинішній уряд сформований саме за принципом узурпації влади на квотному принципі, то, на переконання Ігоря Палиці, багато що змінити на краще хоча б на Волині можна вже зараз, на місцевих виборах. Для цього потрібно лише одне: підтримати партію УКРОП та її висуванців, які стверджують: патріотизм – фундамент майбутнього!