Коли в спину дихають наступні

Одразу дві сесії в один день (8 жовтня) спромоглися провести волинські обранці. Одні депутати у сесійній залі вели себе так, наче їм «чертовски хочется поработать» (і було зрозуміло чому, бо не за горами – вибори). А інші – демонстрували байдужість і традиційно залишали залу перед обідом. 

Почали роботу із 35-ї позачергової сесії обласної ради. Як з’ясувалося, вона лишилася незакритою ще з літа, тому й виникла потреба у проведенні. Окрім запитів та запитань, голова облради Валентин Вітер зачитав заяви одразу двох обранців про перехід в іншу фракцію. Команда «Нашої України» в облраді лишилася без лідера, бо Сергій Слабенко вже – білосердешний. Членом фракції «Батьківщина» зголосився стати і депутат Андрій Турак, який свого часу належав до команди «Народної партії», а згодом був позафракційним і позапартійним. За пропозицією Віктора Прокопчука, депутати прийняли звернення до міністра оборони України й висловили свою стурбованість тим, що багато демобілізованих волинян-учасників АТО досі не отримали посвідчень. Також облрада прийняла рішення про внесення змін до бюджету та про включення до складу профільних комісій двох депутатів, яким, очевидно, попрацювати у них уже не вдасться. 

Оперативно приступили до розгляду питань 36-ї чергової сесії облради. Прийняли низку звернень до центральних органів влади, розглянули мисливські питання. А от майнове – викликало дискусії. Адже вкотре у сесійній залі повернулися до невеличкої бази відпочинку біля оз. Тросне, що в Маневицькому р-ні. Свого часу (після того, як обласна філармонія відмовилася утримувати непотрібний їй об’єкт комунальної власності) рада приймала рішення про приватизацію. Згодом базу виключили із переліку тих об’єктів комунальної власності, що можуть бути продані. Депутати із маневицькою пропискою наполягали й наполягають, щоб кілька старих будиночків біля водойми передали громаді району. За словами обраниці Надії Григоли, є і відповідне звернення райради, і гарантія від голови райдержадміністрації, що на впорядкування бази і довколишньої території для літнього оздоровлення школярів буде виділено 200 тис. грн. Але бажання господарювати на Тросному виявили і Волинська обласна школа вищої спортивної майстерності, і дитяча спортивна школа №2 м. Луцька. Жоден із проектів не набрав належної кількості голосів. Відтак доля бази на Тросному – це вже проблема депутатів ради наступної каденції. 

Майбутнім обранцям, очевидно, доведеться вирішувати також, чи потрібне в області КП «Бурштин Волині». Бо перший крок до впорядкування критичної ситуації зі стихійним видобутком бурштину на Волині зробити так і не вдалося. Депутати розглянули проект рішення про створення комунального підприємства «Бурштин Волині», авторами якого є обранці Олександр Свирида та Ігор Лех. 

Цей проект набув особливої ваги після недавнього гучного конфлікту між старателями та владою у маневицьких лісах. Досі проблему не вирішено. Спокій на Маневиччині чатують нині військовослужбовці, які постійно перебувають на місцях недавнього видобутку «сонячного каменю». 

«Основна задача – впорядкувати питання видобутку, що на рівні держави фактично неврегульоване. Мають бути поєднані інтереси трьох суб’єктів: держави (це Державного та місцевого бюджетів), власників земель і тих, хто видобуває бурштин. Це комунальне підприємство може створювати дочірні структури в районах. Щоправда, тут є певна процедура отримання ліцензії. Ми можемо спробувати її отримати без аукціону. Маємо пройти два етапи: перший – геологорозвідка, другий – нормальний видобуток. Пропонуємо призначити тимчасово виконуючого обв’язки директора», – наголосив Олександр Свирида. 

Окрім створити нове комунальне підприємство (а це досить непросто і довго), Олександр Свирида запропонував й інший варіант – перейменувати діюче, яке практично не функціонує. Пропозиція більше сподобалася депутатам. Погодилися й з тим, що перейменувати можна КП «Дирекція із підготовки будівництва та введення в експлуатацію аеропорту «Луцьк». Директором КП «Бурштин Волинь» тимчасово пропонують призначити Веніаміна Туза. 

Серед тих, хто озвучив думки про те, що рада цієї каденції просто мусить зробити перший крок на шляху до вирішення проблеми стихійного видобутку бурштину – Святослав Кравчук і Сергій Слабенко. 

Віктор Прокопчук, щоправда, зауважив: «Поки нема законодавчого вирішення питання, створювати комунальне підприємство недоцільно. Не бачу гарантій, що воно завтра не закриється. Злочинність виникає там, де нема нормального законодавства. А тут його нема».

На що Сергій Слабенко відповів: «Я можу назвати сто причин, чому це не треба зробити. Забити сто цвяхів можна завжди. Але це справи з місця не зрушить». 

Неоднозначну позицію цього дня зайняла фракція «Свободи». Святослав Боруцький, Микола Давидюк, Олесь Бик критикували будь-які спроби навести лад із бурштином на Волині. Згадували про «інтереси сім’ї Януковича» у цьому бізнесі, хоча навіть у найглухішому маневицькому селі знають, що давно вже нами правлять інші «сім’ї», а процесами у лісах поліського краю управляють бандитські авторитети із львівською пропискою. У залі з’явився лідер волинських самооборонівців Андрій Хведчак, якому свободівці дуже просили дати слово, називаючи його представником громади. Нервово відстукував каблуком неспокійний ритм начальник облуправління міліції Петро Шпига, який уважно спостерігав за розвитком подій довкола питання бурштину в залі і вийшов тоді, коли стало зрозуміло, що питання не набрало більшості голосів. 

Зрештою, коли Валентин Вітер поставив питання на голосування, стало зрозуміло, що частина депутатів просто вийняли свої картки з пульта для голосування…

«Немає великої трагедії в тому, що сьогодні за проект не проголосували. Є повноваження сільських і селищних рад. Я буду ініціювати розгляд цих питань на сесії районної ради. Зрештою, бурштин – проблема не тільки Маневицького району. Сьогодні він – там, завтра буде в Любомлі, Шацьку, Любешові. Ми повинні були зробити перший крок і показати волинянам, що хочемо навести порядок. А показали, що нам цей порядок не потрібен. Але ми не дозволимо копачам з Львівщини, Рівненщини та інших областей рити наші землі. Треба буде – ті солдати стоятимуть там увесь рік!» – підсумував голосування голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Здавалося, що на цьому депутати й розійдуться, але у них вистачило сили духу таки закрити для когось, можливо, й останню свою депутатську сесію в облраді 6-го скликання. Бо в спину нинішнім обранцям вже дихають депутати облради 7-го скликання…