→Рубрики →Резонанс

Майже Армагедон…

Швидкість стихійного знищення – 23 метри за секунду!

Ураганний вітер, рясний снігопад, який змінився стіною граду, перед обідом 30 листопада перетворив окремі райони Волині на зону стихійного лиха. Особливо потужний удар негода завдала по території Дернівської сільради Ківерцівського р-ну, але добряче перепало й сусіднім населеним пунктам…

Перебуваючи якраз в епіцентрі подій, автор цих рядків може засвідчити: складалося враження, ніби люди – за крок від Армагедону! Навіть міжнародна автотраса сполученням Рівне – Луцьк від Цуманського перехрестя і фактично до околиць обласного центру поринула в швидкісну заметіль. Щоб не зіткнутися лоб у лоб, автомобілі стишували швидкість, а потоки снігу і граду зводили видимість фактично до нуля. Доповнювали жахіття велетенські гілляки придорожніх дерев, які вітер жбурляв у різні боки…

Як інформує прес-служба ГУ ДСНСУ у Волинській області, 30 листопада близько 12:30 територією окремих районів Волині пронеслася грозова хмара, що супроводжувалася шквальними поривами вітру швидкістю до 23 м/с із подальшим випаданням опадів у вигляді короткочасного дощу.

«Унаслідок несприятливих погодних умов поблизу смт Голоби Ковельського р-ну на автодорозі Н-19 Ковель – Луцьк трапилося повалення двох дерев на проїжджу частину. Рух транспорту не припинявся, оскільки для ліквідації наслідків негоди було залучено чергове відділення Державної пожежно-рятувального поста №21. Рятувальники за допомогою бензопил швидко розчистили дорогу від повалених дерев та гілок.

Сильним вітром у смт Турійськ частково пошкоджено дах будівлі гімназії 1-3 ступенів (8 листків шиферу), дитячого садочка «Сонечко» (8 листків шиферу), близько 8 житлових будинків (від 2 до 6 листів шиферу), будівлі овочесховища Турійської ЦРЛ (50 листків шиферу). В с. Гароша Турійського району вітер суттєво пошкодив господарську будівлю з піноблоків на території місцевого фермерського господарства.

В с. Крижівка Рожищенського р-ну частково пошкоджено дах будівлі ЗОШ І-ІІІ ст. (11 листків шиферу). В Любомльському р-ні – смт Головне – частково пошкоджено дах двох приватних житлових будинків (по 3 листки шиферу), у с. Скиби частково пошкоджено дах будинку культури (2 листки шиферу), у с. Запілля частково пошкоджено дах ЗОШ І-ІІ ступенів (3 листи шиферу), с. Машів частково пошкоджено дах Будинку культури (2 листки шиферу).

У м. Луцьк рятувальники частини спеціальної пожежної техніки розкрижували повалене вітром дерево на вул. Заньковецької, а чергова варта ДПРЧ-1 демонтувала скло віконної рами на 8-му поверсі, що була пошкоджена вітром», – деталізували фахівці з Міністерства надзвичайних ситуацій.

Найстрашніше ж коїлося в с. Дерно Ківерцівського р-ну. Тут зруйновано металеву покрівлю (площею 240 м кв.) будівлі сільради, спортзалу, котельні і дитсадка. Члени спеціальної комісії, яку терміново створив новообраний сільський голова Олександр Гуч, одразу взялися за визначення збитків. Встановлено, що загалом негода пошкодила до 20 будинків, у чотирьох хатах навіть попадали фронтони…

Оперативно шукати допомогу ззовні місцевій владі та громаді довелося лише покладаючись на власні сили.

Тож до ліквідації наслідків негоди тут негайно долучилися волонтер, а також місцеві комунальні служби та рятувальні підрозділи.

«Станом на 9:00 1 грудня ц. р. роботи з відновлення покрівель житлових будинків, адміністративних споруд та господарських будівель у більшості населених пунктів завершуються», – повідомила прес-служба ГУ ДСНС у Волинській області.

А в п’ятницю, 4 грудня, редакційний автомобіль прямував дорогами Дерно та довколишніх сіл, щоб «помилуватися» новенькими покрівлями, які примусила замінити негода.

Але… Крайня хата зліва світилася дірявим дахом. На вулиці були й самі господарі. Йдемо у двір.

– Розкрило півхати, дах зняло і причілка. Всередині ще може бути, – констатує господар дому Юрій Трофимчук.

Ці люди той день пригадують із жахом. Кажуть, усе сталося так швидко, що й не встигли нічого зрозуміти. Налетів вітер – і за кілька хвилин покрівлі не стало. Летіло геть на дорогу. Летіла і бляха з приміщення сільської ради, пошкодило і перекриття сусідніх будинків.

До речі, бляха, що летіла із даху сільської ради, ще лежала за магазином (можливо, колишнім), що по сусідству. Звисав шматок і з самої покрівлі.

Словом, абсолютним відновленням, як прозвітували волинські надзвичайники, тут 4 грудня ще похвалитися не могли.

Половина хати Трофимчуків була під целофаном. На запитання, чиїх то рук справа, господар і господиня одноголосно відповідають: приїхав наш голова із двома своїми друзями – майданівцями, та й поладнали. Ото вже привезли частину матеріалів, із понеділка все інше доставлять – будуть перекривати дах. Сказали, що все зроблять самі. Таке розповідали брат і сестра, котрі ділять ту хату на двох.

Ці люди, чесно кажучи, своїми руками, нічим би зарадити власному лихові не змогли. Бо жінці – Людмилі Боярчук – таке не під силу. А от у Юрія із рукою – узагалі проблема. У 2012-му він потрапив у ДТП. Праву руку не втратив, але й робити нею вже нічого не може – він інвалід 2-ї групи.

Юрій розповідає про плани звернутися до Благодійного фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Кажемо, що тепер Ігор Петрович – не просто благодійник, а й голова обласної ради, тож треба йти до нього як посадовця. Може, й обласна влада чимось допоможе.

– Якби не місцеві начальники, то нічого не було б, – констатує Людмила. – А ми одразу писали заяву у сільську раду, на район. То хтось приїздив від них.

Ті хтось із району, про кого розповідає Людмила Боярчук, – голова Ківерцівської райдержадміністрації Валерій Ткачук і його перший заступник Юліан Таранчук.

Олександр Гуч із вдячністю згадує цих керівників. Каже, що навідалися вони одразу після стихії – наступного дня. Тоді й погодили, що на це з районного бюджету нададуть субвенцію у розмірі 60 тис. грн.

– Але нині, – каже сільський голова, – вже такі кошти не потрібні, бо ж багато питань вирішили силами громади.

Запитуємо про лихо у людей на вулиці. Жіночки згадують, зітхають, кажуть, що дійсно було страшно.

– Але наш сільський голова молодець – він не став чекати нікого, покликав своїх друзів – і вперед до роботи. Ви ж знаєте, що він у нас – майданівець? Ото й показали хлопці, як їх Революція гідності згуртувала, – не без гордості розповідають місцеві.

Олександрові Гучу, до речі, 29 років. Він – дійсно один із найактивніших учасників революційних подій 2013-го – сотенний 35-ї сотні Самооборони Майдану «Волинська СІЧ». Усе життя мешкав у Дерно, 2010-го став депутатом Дернівської сільської ради. На Майдані отримав серйозне поранення, довгий час проходив реабілітацію в клініках Ізраїлю. Це так, до того слова, що не завжди варто нарікати, ніби у нас нічого не змінюється.

Олександр Юрійович не без гордості у голосі додає, що лагодити дах допомогли його побратими Дмитро Безвербний та Олексій Кушнєр. Є вже домовленості із місцевими пилорамами щодо матеріалів – їх уже доставили, допомагали й інші люди. Один товариш із Чернівецької області навіть перерахував 400 гривень після того, як на телебаченні побачив сюжет про шкоду, завдану стихією. То от за ті гроші сільський голова придбав уже гідробар’єр для перекриття будинку Трофимчуків.

Частину витрат на себе взяв Благодійний фонд покійного народного депутата від цього округу Ігоря Єремеєва «Волинська родина». Після звернення із сільської ради приїздили представники фонду, оглянули завдані збитки і погодилися покрити всі витрати на новий шифер.

Щодо приміщення сільської ради, то над ним працюватимуть в останню чергу. Теоретично всі питання вирішено, лишилося взятися до роботи, ділиться планами Олександр Гуч.

– Знаєте, така ситуація у Дерно вперше, – зізнається сільський голова. – Але завдяки згуртованості та небайдужості багатьох людей вдалося вирішити все порівняно швидко.

Роман УСТИМЧУК.

Світлана ДУМСЬКА.

Фото авторів.