Запрошуємо в агробізнес

Запрошуємо в агробізнес


Доки одна частина випускників очікує результатів ЗНО, інша бідкається: де ж після отримання диплома працювати? І дуже часто рятівною соломинкою тут стають ярмарки професій. Наскільки результативно – дізнаємося в Горохівському коледжі Львівського національного аграрного університету.
Однак спершу – про сам заклад. Адже сьогодні його випускники – знані в області господарники. І чимало з них, як-от Віктор Шумський та Володимир Кучера, зізнаються: ази сільськогосподарської майстерності здобули саме у стінах цього закладу.
Ідучи в ногу з часом, горохівський коледж досі готує «традиційних» спеціалістів: агронома, зоотехніка, бухгалтера. Однак це вже фахівці нового покоління, котрі володіють базою сучасних знань і вимог.
Тому серед учнів коледжу ЛНАУ – не лише волиняни, а й вихідці зі Львівської та Рівненської областей. І загалом їх 624 студенти денної форми навчання та 131 – заочної.
Знайомлячи із закладом, його директор Микола Нарихнюк показує і навчальні корпуси, і лабораторію, і гуртожитки для приїжджих. Комунальні проблеми є, не приховує керівник. Давно вже назріла потреба оновити системи опалення, замінити газові котли на твердопаливні. Утім виробничі питання жодним чином не повинні впливати на якість освіти, зазначає Микола Іванович.
А слова директора підтверджують керівники агроформувань, які щорічно приїздять до коледжу «поярмаркувати із професіями». Пропонуючи покупцям-випускникам вакансії, про СГПП «Дружба» його керівник Валентина Здрилюк розповіла, що 80% їхніх працівників – це випускники саме горохівського коледжу.
– Без висококваліфікованих спеціалістів підприємство не матиме майбутнього. Тому саме вас я запрошую у «Дружбу». Теоретичні знання, думаю, вам забезпечили хороші викладачі, а з практикою ми поможемо. Тим паче, що займаємося і рослинництвом, і тваринництвом. Хто себе гідно зарекомендує, матиме достойну зарплату, житло, пільгове чи безкоштовне харчування, можливість відвідувати міжнародні виставки і навіть перспективу отримати авто!
Таких підприємств, де і робота, і зарплата, на Волині немало. Як результат – 900 тис. т зерна, зібраних торік, 450 тис. т молока, що значно перевищує потреби області, 125 тис. т м’яса. Тож протягом 19-ти літ незалежності констатуючи спад поголів’я ВРХ, із минулого року в області почалася позитивна динаміка. А це свідчить, що саме фахівці аграрних спеціальностей, що їх випускає горохівський коледж, сьогодні як ніколи затребувані.
– В хорошого трударя господарство нині прибуткове. Хто не вміє хазяйнувати, хай ліпше ту землю в оренду здає. Бо немає гіршого, ніж поля, зарослі бур’яном. І тим більше радує, що на Горохівщині таких проблем немає, – зізнався, розмовляючи зі студентами і їхніми батьками, заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк.
Болючих точок, зазначив керівник, волинські господарники мають багато. І саме молоді фахівці: випускники Горохівського, Володимир-Волинського, Рожищенського коледжів – покликані поліпшити ситуацію.
– Скажімо, племінна худоба, котра може давати хороші надої. Мені стидно за волинську корову. Генетику треба покращувати! Штучним осіменінням займатися, – наголосив Віталій Карпюк. – Це стосується і м’ясного скотарства. Адже бідні країни споживають м’ясо птиці, держави середнього статку – свинину, а ті, чиї жителі мають найвищі прибутки, перевагу надають яловичині.
Тож молодь повинна обома руками триматися за свою худібку та не забувати користуватися тими грішми, що на підтримку селян виділяє держава.
– Хоча майбутнє за крупнотоварним виробництвом, проте й одноосібники не лишаються без уваги. 25 тисяч волинян торік отримали дотації на утримання телят. Сімейним родинним фермам вручаємо доїльні апарати. А в перспективі – забезпечення холодильними апаратами тих господарів, які чи в родинній фермі чи в молочарському кооперативі будуть утримувати по 20-30 корів. Тому зоотехніки, котрих готує горохівський коледж, теж мають де застосувати свої знання, – додав Віталій Карпюк.
Про необхідність у молодих і працелюбних кадрах розповів також керівник СГПП «Рать» Віктор Шумський:
– У багатьох господарствах області спостерігається брак висококваліфікованих спеціалістів. Люди не мають аграрної освіти, а позаяк сільське господарство нині – це сучасні технології, то саме фахівців аграрного коледжу потребують сьогодні сільгосппідприємства Волині. Тому цілком слушно, вважаю, відновити колишню традицію влаштовувати випускників працювати за направленням, хоча би на років три. 
– А то буває, держава вкладає в дитину гроші, допомагає здобути освіту, а віддачі ніякої. І приходить такий студент на практику й тільки печатку просить поставити, – зізнався керівник ПОСП «Русь» Роман Притулюк. – Ви, студенти, повинні розуміти: попереду вас чекає жорстка конкуренція. Якщо робота перспектива, а зарплата висока, за неї потрібно боротися. І не раз. А постійно. Щодня доводячи свою професійність. Якщо ви хочете працювати, ми допоможемо. Приміром, зараз, маємо потребу в зоотехнікові. Готових млинців, відразу скажу, їсти не будете. Проте хто себе гарно зарекомендує, роботу гарантуємо. А оскільки є в селі гарні хлопці з хатами, симпатичні дівчата з приданим, то думаю, якось вас пристроїмо.
І  з реакції студентів стало зрозуміло, що така перспектива їм до вподоби.
А Валентин Вавринович із ТзОВ «Волинь-нова» запропонував іще ширшу співпрацю. Їхнє товариство, щоправда, комфортної інфраструктури надати не може, адже господарство розкидане віддаленими селами. Зате є стабільна робота і зарплата. Та й із житлом не така проблема, як у приміських населених пунктах.
– Щоби ви не кота в мішку купували, а на власні очі бачили товар на ярмарку професій, запрошуємо коштом господарства на екскурсію до товариства «Волинь-нова». Причому запрошуємо не лише випускників, а й усіх студентів коледжу завітати й, можливо, скласти плани щодо майбутнього працевлаштування.
А тих випускників, котрі після отримання диплома коледжу ЛНАУ все-таки не знайдуть роботи, Віталій Карпюк пообіцяв особисто прийняти і посприяти з пошуком.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (8) - 57.1%
Пізно (1) - 7.1%
Яка різниця? (1) - 7.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (3) - 21.4%