Район, де добре… об’єднуватися

Загалом децентралізація – це такий устрій, при якому на місцях заробляють і витрачають. Нормально, правда ж? Причому таке – в усіх європейських країнах. І давно. А Володимир-Волинський – район прикордонний. Очевидно, саме це й зіграло свою роль, бо тут бачать, як живуть поляки, от і вирішили спробувати собі.

Зимне раніше асоціювали хіба зі знаменитим жіночим монастирем, куди свого часу любили навідатися VIP-персони українського політикуму та шоу-бізнесу. Тепер славна на всю Україну й сільрада: Зимне – перший створений на Волині центр об’єднаної громади.

Саме тому сюди тепер частенько навідуються журналісти та влада. Нещодавно побували з робочим візитом і директор Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк, експерти Петро Верзун, Олег Герасимчук.

Очевидно, не останню скрипку в такому лідерському об’єднанні зіграло й те, що Зимнівський сільський голова В’ячеслав Католик – молодий, енергійний та амбітний керівник, котрий не боїться нового. 

Він так і каже: «Я розумів, що боятися – нічого. Якщо й не виграємо від цієї реформи, то не втратимо точно». Тепер, хоч і зізнається, що зіштовхнувся з проблемами, котрих геть не очікував, усе одно працює на майбутній розвиток.

Коли зачепили тему бюджету, то безпосередньо обговорювали й підготовку проектів, адже ці питання тепер – невід’ємні одне від одного. Бо ж створення об’єднаних громад, передача їм коштів та повноважень у нашій державі відбувається не від гарного життя, а через те, що вже дійшли до крайнощів і 80% сільських рад в Україні стали глибоко дотаційними. Тому створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення бізнесу – одна з головних умов майбутнього життя громад. 

В’ячеслав Артурович із цього приводу лише наголосив: нам дуже потрібен гарний фахівець – проектний менеджер, і йому у Зимному готові одразу дати гарну зарплату та пристойну посаду. Проте поки такого немає. Тож експерти радили співпрацювати із громадськими організаціями і готувати якомога більше проектів.

До слова. Як розповідають у Кабміні, у Державному бюджеті 2016-го передбачено фінансування регіональних інвестиційних проектів із Державного фонду регіонального розвитку у розмірі 4,65 млрд грн. У Держбюджеті 2016-го також буде передбачено окрему субвенцію на підтримку об’єднаних територіальних громад у розмірі 1 млрд грн.

Якраз під час зустрічі з експертами у кабінет голови Зимнівської сільської ради навідалася староста Льотничівського сільського округу (це – колишній сільський голова) Таїсія Подзізей. 

– Я працюю у цій сфері давно. Наша колишня сільська рада немала, всі села газифіковані, є центральне водопостачання, є навіть водовідведення, маємо терцентр, швейну фабрику, інші структури, тож і податки є. А зважаючи на те, що тепер більше коштів лишатиметься у нас, то, сподіваємося, буде і освітлення, і дороги. А це – перша запорука процвітання та залученні інвестора, – пояснює прихильність до процесів децентралізації пані Таїсія. 

З українського Устилуга до європейської  Польщі взагалі рукою подати. Вони в тридцятикілометровій «зоні». Правда, від того не тільки переваги, бо везуть поляки до нас… сміття. Тож нова об’єднана громада одним із головних завдань ставить собі прибирання території. Устилузький міський голова Віктор Поліщук планує написати проект, завдяки якому ця проблема вирішилася б, а ще, каже, можна буде й збір брати із тих, хто заїздить до їхнього містечка, бо ж це – загроза екології. 

В адмінреформі теж бачать порятунок від бідності. Бо ж у Мінрегіоні обіцяють реалізовувати проекти на будівництво доріг, а це – запорука туристичного розвитку, і в Устилуга тут потенціал ще той. Чого вартий єдиний у світі унікальний та відреставрований музей композитора Стравінського?!

Правда, поки то – лише плани. На часі – купа невирішених проблем, яких тут «нажили» собі через адмінреформу та неврегульованість її процесів у законодавстві.

Оваднівська, Красноставська, Галинівська сільські ради Володимир-Волинського району та Гайківська Турійського – теж ті, хто одними з перших визначилися, що хочуть жити однією об’єднаною громадою, підготували для цього необхідні рішення, отримали позитивні висновки експертів та облдержадміністрації, але виборів 25 жовтня за новою основою у них так і не відбулося. Причина – для офіційного оголошення виборів в об’єднаній громаді необхідне рішення для зміни меж районів. А це питання і часу, і коштів. 

Сергій Панасевич – знову обраний Оваднівським сільським головою. Не заперечує, що хотілося б належати до перших об’єднаних (це була б третя громада Володимир-Волинського р-ну з усіх шести перших в області!), бо ж однозначно вдалося би реалізувати чимало ініціатив, але ситуація від них поки не залежить.

– Ми ще перед виборами отримали відповідь на наше звернення від Центральної виборчої комісії та Комітету з питань правової політики і правосуддя Верховної Ради, де нам чітко пояснили, що для офіційного оголошення виборів в об’єднаній громаді необхідне рішення для зміни меж районів. Це питання і часу, і коштів, – розповідає Сергій Степанович.

Окрім того, Оваднівський сільський голова каже, що до них побажали приєднатися ще й інші сусідні села. Нині процес – на рівні переговорів, але якщо вже будуть готувати необхідні документи для зміни меж районів, то варто доопрацювати цю ситуацію, щоб не витрачатися на розробку земельної документації двічі.

А потенціал у цієї громади є. Тут готові втілювати проекти, мають планів більше, ніж… грошей, тож особливо чекають додаткових інвестицій і від держави, і від закордонних партнерів.

– Ми ж об’єдналися не так, як у нас люблять говорити, ніби десь у районі чи сільській раді просто вирішили. У нашій громаді люди – активні й освічені, вони знають свої права і грамотно ними користуються. А коли ми збираємося на громадські обговорення, то, без перебільшення скажу, сходяться всі. Крім того, ми – єдина в районі сільська рада, де народжуваність вища, ніж смертність, маємо дві заправки на території, офіційні робочі місця, тож можемо показати позитивні цифри бюджету і, попрацювавши, створити гарні умови для потенційного інвестора, – вірить Сергій Панесевич.