Коли іншого виходу не буде…

Коли іншого виходу не буде… На Волині пропонують створити єдину спілку, яка б вирішували проблеми бійців АТО.

 Вже два роки в Україні триває війна. Війна, яка і досі лишається невизнана владою. Війна, яка продовжує щодня забирати життя, калічити людські долі. Війна, яку перші чиновники держави назвали, – АТО. За цей час, тільки за офіційними даними, загинули більше 2600 бійців.  Скільки ще лишилися скаліченими на все життя, скільки дітей лишилися сиротами, скільки жінок – вдовами, скільки захисників перебуває в полоні – держава  не знає. 

Досі в країні не створено єдиного реєстру бійців АТО, до якого були б внесені всі їхні дані. Такий ресурс дозволив би  значно полегшити виявлення потреб сімей бійців АТО та скоординувати роботу усіх служб, які працюють з цією категорією. Сьогодні ж в країні багато установ, в тому числі, і громадських, мають свої бази учасників АТО. Однак, єдиного уніфікованого акту, який би містив інформацію, передусім, про соціальні потреби – немає. Окрім того, співпрацю усіх соціальних служб в цьому питанні, навряд чи можна назвати ефективною та такою, яка б не ускладнювала, а полегшувала вирішення питань бійців АТО, починаючи від оформлення документів.

Про проблеми бійців АТО та шляхи їх вирішення говорили під час «круглого столу» з учасниками АТО, членами їх сімей та членами сімей загиблих, представниками волонтерських організацій. Ініціював таку зустріч голова Волинської обласної ради, член політради «Українського Об’єднання Патріотів – УКРОП» Ігор Палиця.

За словами Ігоря Петровича, сьогодні в країні немає достовірної інформації про війну. Чимало волонтерських організацій вирішують питання замість держави.

Голова Волинської обласної ради пропонує працювати разом всім громадським об’єднанням, які спрямовують свої зусилля на вирішення проблем сімей учасників АТО, створивши одну спілку. Ігор Палиця вважає, що такій спілці буде набагато легше залучити фінансові ресурси, напрацювати реєстр соціальних проблем бійців АТО та їхніх сімей.

«В кого є проблема з житлом, в кого є проблема з працевлаштування, з навчанням дітей, з соціальними питаннями, щоб ми бачили ці проблеми. Я не обіцяю, що усі вони були вирішені у максимально короткий термін, але ми докладемо максимум зусиль, щоб вони були вирішені», – наголосив Ігор Палиця.

За словами голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика, в області створений Координаційний центр воїнів АТО, який фінансується за рахунок держави. За його словами, на Волині 18 сімей вже отримали квартири чи будинки, 4000 земельних ділянок було виділено бійцям.

Тема, щодо землі для сімей бійців АТО, викликала чимало дискусій. Представники громадських організацій нарікали на те, що не зрозуміло, за якими критеріями виділяються ті чи інші земельні ділянки для бійців. Дуже часто і самі бійці, отримавши землю, не можуть визначитися з її цільовим використанням. А є й такі випадки, що хтось отримує кілька ділянок, а хтось – жодної. За словами керівника Волинської обласної організації ветеранів АТО Ярослава Мудрика, у Луцьку із 778 учасників АТО, всі написали заяви на виділення земельних ділянок і всі отримали відповідь – «вільної землі немає».

Голова Волинської облради Ігор Палиця бачить комплексний підхід до вирішення земельного питання: районні та міські бюджети повинні знайти ресурси для підведення комунікації до ділянки і тільки тоді її виділяти.  Щодо житлового питання, то забудовник повинен певний відсоток квартир віддавати під соціальне житло.

Ярослав Мудрик також звернув увагу на ще такі важливі питанням для бійців АТО, як проблеми при оформленні документів та створення можливостей для проходження психологічної реабілітації. Керівник Волинського обласного центру допомоги учасникам антитерористичної операції Олексій Кушнєр, підтримав колегу. Він каже, що, згідно із законом, кожна демобілізована людина повинна пройти психологічну реабілітацію. Однак, держава не передбачила при цьому коштів ні на харчування, ні на проживання під час її проходження.

Усе це б можна було організувати на базі місцевих санаторіїв, кажуть представники громадських організацій. Але й тут виникає проблема – оздоровчі заклади повинні взяти участь у відповідних тендерах, які проводяться, за звичай, у Києві. Волинські здравниці своїх заявок на участь у них не подають.

Волонтер центру «Серце патріота» Сергій Добродомов зазначив, що ще одним невирішеним питанням залишається працевлаштування тих, хто повернувся з зони АТО.

Депутат Волинської обласної ради від УКРОПу, голова Волинської обласної організації Української спілки воїнів Афганістану Григорій Павлович поділився з колегами своїм досвідом роботи: «Після Афганістану, наші хлопці створювали багато організацій, але врешті зрозуміли – спілка повинна бути одна».

Голова фракції УКРОПу у Ковельській міській раді, громадський активіст Ігор Пініс вже два роки допомагає бійцям АТО вирішувати їхні проблеми. Саме завдяки його ініціативі та підтримці друзів, у Ковелі вже давно громадські організації працюють спільно та мають однакове бачення вирішення питань учасників АТО. Єдиний камінь спотикання – діалог з владою.

Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця вважає, що вже у січні громадські організації повинні оголосити про об’єднання, яке залучатиме та прозоро  розподілятиме кошти на вирішення проблемних питань учасників АТО.

«На початку лютого ми будемо затверджувати обласний бюджет на 2016 рік, у якому маємо на меті закласти кошти і на підтримку сімей загиблих Героїв, і на допомогу воїнам АТО, і ветеранам, і всім тим, хто нині мобілізований, але це буде програма для однієї організації. Якщо вам вдасться об’єднатися, ці гроші будуть спрямовані вам, якщо ні – тоді у нас  не буде виходу, аніж віддати цікошти у нещодавно створений Волинський обласний центр допомоги демобілізованим учасникам АТО», – зазначив Ігор Палиця.

Та чи зможуть між собою домовитися громадські організації й визначити єдиний алгоритм дій?

Соломія ДОБРОЛЮБОВА.

Фото Вікторії Семенюк.

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (620) - 86%
Пізно (28) - 3.9%
Яка різниця? (14) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.3%
Мені байдуже (30) - 4.2%