→Архів

Бізнес – владі: «Не доїть корову шість разів на день!»

24 грудня у Луцьку відбувся форум «Волинь: бізнес, відповідальність, взаємодія. Роль влади на регіональному та місцевому рівнях у розвитку підприємництва» за участі представників великих, середніх і дрібних підприємств краю. І це був один із тих форумів, на який кликала влада, а говорив – бізнес. «Ми повинні вас чути. А ви повинні так само прозоро працювати», – наголосив голова облради Ігор Палиця, який, власне, й виступив ініціатором розмови. А от бути модератором бесіди запропонували гендиректору компанії «Модерн-Експо» Петрові Пилипюку.

У вступному слові Ігор Палиця зауважив: «Більшість свого свідомого життя я був бізнесменом, потім – депутатом, чиновником, зараз представляю громаду в обласній раді. Найбільш приємним періодом для розвитку економіки в Україні був час після прийняття у 1993 році закону про спільні іноземні інвестиції, що гарантував пільгове оподаткування. Та згодом його відмінили, і почалося… Щоразу під Новий рік ми чекаємо черговий бюджетний розпис: «А що ж придумає уряд? – думаємо. – Як нам виживати? Які податки платити?..». Потім чекаємо, як себе будуть вести чиновники і як ми з ними будемо домовлятися. І коли приходить новий чиновник, шукаємо, як же на нього вийти… У 90 відсотках нічого за собою не відчуваючи, а тільки тому, що ми так звикли».
Як зробити так, щоби Волинь стала Меккою інвестицій, а бюрократія чи корупція не гальмували створення робочих місць та наповнення бюджету податками, міркували разом.

«Хочете допомогти? Слухайте! – з такими словами звернувся до присутніх у залі керівників області Петро Пилипюк (а крім голови облради, участь у розмові брав і голова облдержадміністрації Володимир Гунчик). – З одного боку, основна допомога – не заважати. Але якщо ми сьогодні думаємо, що відсидимося в тіні, дочекаємося, поки приймуть правильні закони, то помиляємося. Нам не вдасться відсидітися. Тому давайте використаємо можливість говорити правду».
На думку керівника успішної, зорієнтованої на експорт міжнародної компанії із середньою зарплатою 7900 грн, на Волині – не найгірша ситуація, щодо бізнес-клімату. Однак великі підприємства області хоч і мають проблеми, але з ними справляються. Сьогодні на грані виживання – малий і середній бізнес.
«Бізнес працює – не для того, щоб створювати робочі місця, він хоче заробляти гроші… – каже Петро Пилипюк. – А вже для цього треба створювати робочі місця, у щось інвестувати, але потрібні прозорі правила гри. Не може бути так, що бізнес чесно сплачує податки, а у цей час хтось нечесно бере собі їх в кишеню. Створює проблеми для нас, а потім їх вирішує за енну суму грошей. А при цьому ще й пояснює: «Ви знаєте, в нас така зарплата мала…». Давайте робити такі зустрічі не для телевізора і вивчати, що насправді від того змінюється чи не змінюється. Не доїть корову шість разів на день. Вона так не доїться!».
Як варіант Петро Пилипюк пропонує відкрито відстежувати, як змінюється ситуація на Волині щодо хорошого клімату для розвитку бізнесу: опублікувати неофіційний «прайс-лист» на послуги і побори, згодом ще один – і відстежувати, чи, бува, не зменшилися вони; створити на умовах співфінансування агентство розвитку регіону, де б інвестиційному банкіру платили не 2,5 тис. грн і де б професіонали у режимі нон-стоп працювали над залученням інвестицій; місцева влада може допомогти малому і середньому бізнесу вийти на зовнішні ринки, організовуючи виїзди з виставками за кордон; можна говорити про створення технопарку…

Голова наглядової ради провідної будівельної компанії області «Луцьксантехмонтаж №536» Віктор Чорнуха говорив про проблеми, близькі підприємствам, які працюють у тандемі з державою, тобто виконують замовлення за бюджетні кошти. А працювати у цьому секторі може далеко не кожна компанія. Цьогоріч, наприклад, лише вкінці серпня уряд затвердив перелік державних об’єктів… А до вересня роботи виконували «авансом». Але звести – півбіди, проблема – захистити перед державними структурами цей об’єкт і пережити традиційну навалу перевіряльників: «Ми навіть для них окремий кабінет вже відвели. Хай працюють…». На часі, за його словами, відновлення програми доступного житла, створення умов для чесної конкуренції та підтримка місцевого бізнесу, закладення таких заробітних плат у державні будівельні норми чи таких відрядних, які б відповідали реаліям. Бо інакше підприємство не заробляє завдяки державі, а терпить збитки. Ось скажімо, «Луцьксантехмонтаж» своїм будівельникам за дуже ризиковану роботу під Маріуполем заплатило по 200 грн відрядних, а держава (замовлення ж державне) закладає ліміт у 30 грн…

Керівник «Луцького домобудівельного комбінату» Руслан Вайман нагадав про проблему забезпечення житлом учасників АТО, його компанія зобов’язалася передати 10 квартир на ці потреби. Так чинити закликав інших.
В аграрному секторі найбільше питань до недолугої податкової політики, вважає керівник СТзОВ «Романів» Віталій Заремба. Дається взнаки й безлад в земельній сфері. А думаючи про аграріїв, держава мала б думати в першу чергу про продовольчу безпеку, вважає він. Своїми міркуванням поділилися й фермери, вони переконані: в області мусять діяти аграрні програми на підтримку малого й середнього бізнесу на селі.

Власне, зійшлися на думці, що коли такі форуми стануть періодичними і не задля картинки, спільно можна змінити ситуацію на краще й рухати Волинь до розвитку… Принаймні голова облради Ігор Палиця готовий створити систему, яка працюватиме задля цього.
Олена ЛІВІЦЬКА.