Автоформула «І сам не гам…».

Якщо так піде далі, то невдовзі більшість людей або «добиватиме» старі автівки, або перейде на гужовий чи велосипедний транспорт. Бо з 1 січня ц. р. вступили в дію зміни та доповнення до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів щодо колісних транспортних засобів», якими передбачається заборона ввезення та реєстрації автомобілів, виготовлених понад 5 років тому і з показниками, нижчими за вимоги «Євро-5». А з 2018-го у країну буде заборонено ввезення легковиків та бусів, які нижчі стандарту «Евpo-6», тобто «віком» понад 3 роки… 

Причина – банальна: турбота наших законотворців та урядовців про екологічну безпеку співгромадян, бо чим вищий клас машини, тим менше вона забруднює природу.

Але чи не від лукавого такі пояснення?

Насправді чергові обмеження аж ніяк не стосуються захисту вітчизняного автомобілебудівника, бо його уже «знищено як клас». Згадаймо, як припинили випуск традиційних «ЛуАЗів-969» у Луцьку та не приступили до виготовлення «народних джипів», на якому навіть устиг покататися один із колишніх керівників держави. Табу на «Запорожці», «Таврії» і «Славути» теж ні до чого доброго не призвело: Україна втратила старі зразки власного ґатунку і, не розгорнувши конструювання нових моделей, перетворилася на автоскладальне підприємство чужих автівок. Згадавши сумну долю львівського автобусного, залишається порадіти хіба що за КрАЗ: добре, що виготовлення вантажівок у Кременчуці так само не знищили, бо тепер маємо де конструювати техніку для військових у зоні АТО…

Враховуючи раціональне зерно критиків, які вважають, що українці апріорі не здатні конструювати конкурентоздатні легкові автомобілі, і що краще купувати сучасні іноземні аналоги, можна подискутувати про доцільність такої політики саме зараз, у період економічної кризи, коли країні необхідно негайно реанімувати промислове виробництво.

Чому ніхто не дає «зелене світло» закупівлі нових технологій із країн ЄС чи США, щоб на їх основі почати масове виробництво ліцензованих моделей? Це ж дало результат і в СССР, де на базі італійської моделі почали робити «Жигулі», і в Чехії, де німецькі технології та гроші дали «Шкоді» друге дихання, і навіть в Іспанії, де успіх демонструє «Сеат» (фактично – «Фольксваген»). Бо ж повнокровне життя одного автозаводу дає робочі місця сотням інших підприємств і, головне, гарантує такі дефіцитні робочі місця та платежі в бюджет.

Натомість – чергова автомобільна формула «І сам не гам…».