Життя після "Оріона"

Життя після

Як відпочивається волинським дітям на новому місці після трьох днів перебування в жахливих умовах горезвісного бердянського санаторію – із вуст виховательки Ніни Чури.

Не встигла країна оговтатися після трагедії в санаторії кримського селища Сімеїз (нагадаємо: в одному з приміщень обвалився балкон, на котрому в той час перебувало троє діток, одна дівчинка із Львівщини – загинула), як інформаційний простір минулого тижня сколихнула звістка про загрозу життю та здоров’ю інших юних відпочивальників – уже волинських. Про санаторій-бомжатник «Оріон», що в Запорізькій обл., дізналася вся Україна завдяки камінь-каширським дітям-чорнобильцям, котрі відбули до горе-табору 1 липня. Та замість комфортних умов на малих волинян чекав первісно-общинний лад: напіврозвалені будівлі, ліжка з гнилими матрацами, жахливі вбиральні…
Попри залякування директора закладу та невідомих чоловіків, котрі приходили пізньої пори, діти не побоялися про все розповісти батькам і навіть надіслали фото санаторних «зручностей». Обурена громада відразу ж забила на сполох, на що миттєво зреагувала місцева влада. Голова Камінь-Каширської райдержадміністрації Іван Вовк відбув до обласного центру Волині, аби вирішити проблему, а вже обласна влада розповіла про інцидент на міністерському рівні. Ніяк інакше в Луцьку діяти не можуть: розподіляють дітей-чорнобильців на відпочинок централізовано – з Києва.
На щастя, нині школярі вже не бояться, що на голову будь-якої миті впаде дах, і можуть спокійнісінько прийняти душ, коли забажають, адже їх перевели до іншого тамтешнього санаторію – «Лазурний». Іван Вовк розповів, що, за словами батьків, дітям новий табір припав до душі. Задоволені також їхні батьки, котрі не побоялися приїхати на узбережжя Азовського моря, щоб примусити місцеве начальство надати юним чорнобильцям належні умови для оздоровлення. 
Також ми зв’язалися телефоном із однією із виховательок – Ніною Чурою. Жінка з піднесеним настроєм підтвердила слова Івана Івановича і наголосила не лише на матеріальних зручностях, а й на прекрасному ставленні до них дирекції та персоналу санаторію.
Окрім того, Ніна Пилипівна вкотре повідала про жахи, котрими зустрів їх «Оріон»:
– Вікна не відчинялися – були забиті дошками. В кімнаті – одинадцять дітей, страшенна задуха – мусили знімати шибки. Коли двері відчинялися, були величезні протяги. Як наслідок – один хлопчик застудився і досі лікується: болить вухо, підпухло око. В останню ніч була злива, зі стелі лилося, мов із відра, на ліжко одній дівчинці, а відсунути нема куди, тож бідненька мусила сидіти в куточку всю ніч. На дворі – теж небезпечно: каналізаційний люк накритий не металевою кришкою, а якимось шматком бетону з тріщинами. 
Жінка каже: відразу ж пожалілися директорові закладу і запропонували йому особисто навідатися до їхніх помешкань, та він навідріз відмовився і лишень рукою махнув, мовляв, «прівикнітє». 
До слова, наші діти прибули до табору одними з перших, і на той час більш-менш придатні для проживання будиночки були порожніми, однак групу з Волині поселили саме у найгіршій будівлі. Випадковість? 
– Харчування було більш-менш нормальним, правда, фруктів не дали жодного разу, – повідала вихователька. 
Цікаво, що першими на сполох почали бити діти: Ніна Чура розповідає, що саме від їхніх батьків влада Камінь-Каширщини дізналася про інцидент та оперативно зреагувала на скарги. До санаторію прибуло і місцеве начальство – заступник Бердянського міського голови та чиновниця, котра відповідає за курорти. Спокійно оглянули кімнати, пофотографували, та не випустили ні пари з вуст. Лише після того, як надійшов дзвінок від представниці Державного департаменту соціального захисту, нашим землякам віддали документи і дозволили покинути санаторій. Останні зітхнули з полегшенням...
...І ось кілька днів вони у «Лазурному». Мешкають не по одинадцять, а по двоє дітей у кімнаті. Душ і вбиральня – не один для всіх, а по санвузлу на кожних чотирьох діток. І головне: митися після купання в солоному морі можна щодня, а не тричі на тиждень. За це все Ніна Пилипівна від себе особисто і від дітей щиро дякує владі Камінь-Каширського р-ну та області.
Однак вирішення єдиної ситуації – це ще не вирішення проблеми. Бо хтозна, скільки в Україні санаторіїв – потенційних убивць, і хто має відповідати за безпеку відпочинку наших дітей? 
Нині ж горе-«Оріон» перевіряють місцеві санепідемстанція та прокуратура. Та чи матиме це ланцюгову реакцію і чи не забаряться з перевірками інших оздоровчих закладів?
Ірина ВОРОБЕЙ


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%