Буря над озером

Буря над озером

Доки санстанція розповідає про небезпеку на Пісочному і виконавча влада області забороняє експлуатацію шкідливих для здоров’я людей об’єктів, а селяни шукають доступу до своїх же лісів та озер, власники баз відпочинку спокійненько заробляють на туристах.

Уже багато років поспіль старовижівські озера – в центрі гучних скандалів. Не так давно, наприклад, на цілу Україну трубилося, як довкола озера Пісочного, що біля с. Кримне, високопосадовці районного, обласного і навіть столичного рівнів побрали ділянки й нерідко в обхід закону позводили особняки.
А слідом за кримненським естафету скандального підхопило буцинське Пісочне. Бо й тут, виявляється, порушень – як грибів після дощу.
Ще два роки тому головний державний санітарний лікар області Наталія Янко інформувала, що у Старовижівському р-ні діє Волинська обласна громадська організація «Об’єднана база відпочинку «Пісочне». Її члени пропонували звести біля буцинського озера будинки відпочинку. І хоча більшість об’єктів працюють іще з радянських часів, проте за стільки літ роботи жоден із понад 30-ти власників земельної ділянки не забезпечив туристам належних умов. За висновками контролюючих органів, про яку якість обслуговування та харчування може йтися, коли база не каналізована, водопостачання проводиться від шести старих колодязів, є порушення планування забудови, а пляж – і той не паспортизований?!
Відтак, іще у 2011-му голова облдержадміністрації Борис Клімчук сказав: «Моя команда – заборонити перебування там людей, як у зоні екологічного лиха і можливих надзвичайних ситуацій. Там не мають права бути люди. Я вже не кажу за відпочинок».
«БАЗУ ЗАКРИТИ!»
Два роки минуло з тих пір – і що ж? «Пісочне» знову не проходить «тест на випробування».
На травневій нараді, де обговорювалася підготовка області до відпочинкового сезону, об’єднана база – знову в центрі уваги, і знову – з нехороших причин.
«Найбільш тривожна ситуація перед початком туристичного сезону складається навколо озера Пісочне, – озвучує на нараді Борис Клімчук. –Вигрібна каналізація прийшла у повну непридатність. Ми готові прийняти радикальне рішення – закрити озеро для відпочинку. Там вода починає цвісти після двох-трьох тижнів відпочинку».
Щоб така заява не була голослівною, заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк особисто їде переконатися в наявності на базі порушень, а фахівці обласної санепідслужби беруть проби води для лабораторних досліджень.
На початку червня робляться остаточні висновки. 10 червня прес-служба облдержадміністрації оприлюднює інформацію: «База відпочинку «Пісочне» постановою головного лікаря Любомльського відділення управління Держсанепідслужби в області закрита для відпочивальників, а власники 62-х будиночків, розміщених на 5 га території бази відпочинку, попереджені про необхідність усунення недоліків до 15 червня».
«І САМІ ЗАРОБЛЯЄМО, І ІНШИМ ДОЗВОЛЯЄМО» 
Утім закрита на папері – ще не означає закрита в дійсності. Тож «Волинська газета» вирішила побачити, чим живе сумнозвісна рекреаційна зона. Вказівник обабіч траси підказав, куди рухатися, а чимала вивіска підтвердила: ось вона – об’єднана база відпочинку «Пісочне».
Одразу за ворітьми зустрічаю біля одного з будинків відпочинку жінку у вишиванці. Доки балакаємо, фотоапарат на моїй шиї зупиняє ще одну працівницю об’єднаної бази. І дві вони в один голос нарікають на журналістів та владу, котрі відганяють клієнтів від буцинського озера.
«Та воно всю жизнь цвіло! Як вітер із тамтого боку дує, «цвіль» до нашого берега прибиває, а як від нас дме, на березі бази водичка чистенька робиться. Це ж природній процес. А шуму наробили, ніби невідь що сталося!» – скаржиться дама із сумочкою.
Йдучи територією бази, бачимо: висновки фахівців про можливу епідеміологічну небезпеку біля Пісочного лякають далеко не всіх. Фактично біля кожного будиночка то одяг із рушниками сушать, то посуд під дерев’яними навісами розставлено. Частина приїжджих – із маленькими дітьми.
Погода прохолодна, тож купаються одиниці. Інші ж – хто сидить на прибережних лавочках, хто готує обід. От тільки співи пташок раз у раз перебиває гуркіт техніки. Виявляється, один із членів об’єднаної бази надумав у пік туристичного сезону взятися за зведення чергового об’єкта відпочинку. Причому – між і так щільно поставленими будинками. А крім того – без будь-якого погодження із Буцинською сільською радою, на землях котрої, власне, й відбувається спорудження!
Немало членів громадського організації «Пісочне» об’єкти своєї власності пообгороджували. Однак площі орендованих у сільської ради земель позбільшували, на скільки кому совість дозволяла. І знову ж таки – без дозволів та без плати за оренду.
Ще одна хатина, що вабить туристів мокрою білизною на шнурках, узагалі давно би мала перестати працювати. Адже Буцинській сільській раді боргує цілих 17 тис. грн! 
«Що ж ви селянам грошей не віддаєте?» – цікавлюся у жіночки-коменданта, котра зупиняє на порозі. 
«Так ми ж іще не працюємо. Почнуть туристи приїжджати, можна буде й за розрахунок говорити», – виправдовується пані. 
Шкода тільки, що задля достовірності своїх слів не встигла мокрі після купання рушники познімати.
Неподалік гурту робітників, які в поті чола копають рів, бачу незнайомця. Блокнот під рукою підказує: чоловік він – не простий, як-то кажуть, із начальства. Тож саме до нього йду за поясненнями, чому «небезпечний для відпочинку об’єкт» продовжує працювати, й доволі активно?
Зізнавшись у своїй «любові» до журналістів і газет, котрі на Пісочне стільки бруду вилили, чоловік із блокнотом, він же – голова правління ВОГО «База відпочинку «Пісочне» Володимир Фалюш, сам пропонує екскурсію. Бо, мовляв, те, що ЗМІ розповіли про озеро та умови перебування приїжджих, не відповідає дійсності.
На звинувачення, буцімто на території бази відпочинку сміття ще з минулого року не вивозилося, Володимир Фалюш демонструє напівпорожні урни. Біля кожного будиночка (чи так збіглося з моїм візитом, а чи з інших причин?) підмітається і підгрібається. Де-не-де натрапляємо на сліди людської цивілізації у вигляді пляшок з-під пива і використаних підгузників, але це швидше вияв не безгосподарності, а культури приїжджих.
– Упродовж багатьох літ на берегах озера відпочивали люди. Всі ці будиночки ще в радянські часи зводилися підприємствами та організаціями з Ковеля, Луцька, Червонограда. Та коли в період Незалежності дійшла справа до перевірки документів, з’ясувалося: багато чого треба доробити: знайти офіційного власника, оформити домовленості про оренду, передбачити кошти і людей для обслуговування території. Таким чином і з’явилося Волинська обласна громадська організація «База відпочинку «Пісочне». Було обрано сім членів його правління, а мене призначено головою цього ж таки правління, – коротенько ознайомлює Володимир Фалюш. – Я погоджуюся: умови тут не найвищого класу. Бо воду потрібно брати з колонок, туалети на вулиці. Проте й ціна відповідна: якщо путівку надає підприємство, людина платить від 12-15 гривень за добу проживання в кімнаті. Коли ж береться кімната з кухнею та побутовою технікою, вартість перебування зростає до 70-80 гривень за особу. Власники деяких будинків відпочинку поставили огорожу. Та хіба це погано? Таким чином на прилеглій території легше зберігати чистоту й порядок. А що зайняли більше, так вони готові більшу орендну плату вносити.
Не зрозумів голова правління і вимоги позносити вуличні туалети й забезпечити базу відпочинку цивілізованими санвузлами.
– Ще задовго до критичних публікацій члени громадського об’єднання розглядали можливість провести біля озера Пісочного каналізацію. Проте як екологи, так і архітектори запевнили: це неможливо зробити. По-перше, будиночки хаотично розкидані. По-друге, окремі з них надто низько розташовані. По-третє, доведеться зрубувати дерева, що категорично заборонено, – пояснив Володимир Фалюш. – Та й вуличні туалети не несуть такої загрози, як про це кажуть. Запах є – від цього нікуди не дінешся. Але фекалії з них у ґрунтові води ні зараз, ні раніше не потрапляли. Одні туалети мають бетонні плити на дні, інші обладнані пластмасовими резервуарами. Із них усі нечистоти регулярно викачуються, тож звинувачувати нас, буцімто фекалії з бази відпочинку потрапляють в озеро, немає підстав. На догоду перевіряючим органам ми навіть погодилися облаштувати санвузли (щоправда – теж вуличні) за межами 100-метрової зони, а вигрібні ями обкласти цеглою, щоб унеможливити потрапляння нечистот у ґрунтові води.
Та й щодо заяв про екологічне лихо в Пісочному Володимир Фалюш дивується: мовляв, бачив результати лабораторних аналізів – нічого кричущого там не було, трохи менше кисню у воді – от і все.
– Ми стільки критики на свою адресу вислухали! А хоч би хто сказав, скільки натомість корисного зробили. От пляж насипали, хоча раніше тут чагарники були. Щоби озеро не заростало, запустили мальків риби (вони зайву рослинність з’їдатимуть). Рятувальний пост облаштували і відповідного спеціаліста тримаємо. Карусельки для дітей, бесідочки встановили. Всі охочі можуть мангалами скористатися. Хотіли ще сервіс розширити – фільми на вулиці транслювати, кури-гріль продавати – але котролюючі служби не дозволили.
Та й жителям сусідніх сіл, переконує пан Фалюш, від роботи бази користь. Адже чимало з них на сезонних роботах у «Пісочному» задіяні. Щодня жінки привозять на замовлення відпочивальників страви поліської кухні. «Таким чином даємо і селянам, і сільрадам непогано заробити, і за екологію дбаємо», – переконаний Володимир Фалюк.
…ПІДУТЬ ІЗ ВИЛАМИ
От тільки Буцинський сільський голова Петро Кошелюк таких оптимістичних настроїв не поділяє. Земля біля озера, каже, їхній сільській раді належить, а зиск від цього – мінімальний:
– Торік за оренду землі на рахунки сільради надійшло всього 34 тисячі гривень. Це при тому, що тільки офіційні прибутки власників бази «Пісочне» склали 340 тисяч! – обурюється очільник буцинської громади. – Нашу землю самовільно позахоплювали! Будівництво здійснюють без жодних дозволів і погоджень сільських депутатів! Власники окремих будинків відпочинку вже й забули, коли востаннє за оренду нашої землі платили! А неподалік бази (теж на березі озера) крутелики позводили особняки й обгородилися так, що селяни ні в ліс, ні до озера там доступу не мають! Громада цим свавіллям настільки збурена, що коли цієї загорожі багачі не приберуть, люди готові з вилами йти її зносити!
Емоційно розповідаючи про те, як буцинська громада лишилася при бубнових інтересах, Петро Кошелюк пояснює: ліс та озеро в селян – не для того, щоб відпочивати, а – сім’ї годувати. І ті гроші, котрі вимагає громада від орендарів, ой як потрібні сьогодні місцевим дитсадочку, школі, сільським дорогам. Адже з бюджету кошти для їхнього ремонту або взагалі не виділяють, або мізер дають.
– Якби було знаття, що так справа повернеться, можна було би селянам створити своє комунальне підприємство, котре би займалося обслуговуванням згаданої бази, надавало би різного роду послуги й саме би розпоряджалося своїми ж територіями. Але – поїзд пішов. Тож Буцину перепадають лише крихти від ласого пирога, що ним давно вже стало озеро Пісочне. 
ПОРУШЕННЯ Є, А РЕАГУВАННЯ?
А що ж контролюючі та правоохоронні органи? Адже саме вони мають стежити за дотриманням законів, винних притягувати до відповідальності, а самі порушення змушувати усувати.
У прокуратурі Волинської області, куди звернулася «Волинська газета», пояснили, що з грудня минулого змінилося законодавство, й прокурори тепер реагують насамперед на дії чи бездіяльність органів влади та контролю.
– Дійсно, екологічна інспекція та санепідслужба проводили на згаданому об’єкті перевірки й виявили там порушення. Але когось карати чи закривати – у компетенції саме згаданих контролюючих органів – санепідслужби та екологічної інспекції. Прокуратура ж лише наглядає за їхньою діяльністю. На цей час жодних звернень чи скарг на бездіяльність екоінспекції та СЕС із приводу усунення порушень на базі відпочинку не надходило. Відтак реагувати нема на що, – пояснив старший прокурор прокуратури області з питань захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері Олександр Сопронюк. – Якщо від місцевих жителів, відпочивальників чи журналістів надійде у прокуратуру скарга або звернення про факти порушень, бездіяльності контролюючих органів, ми відразу вживатимемо заходи прокурорського реагування. Таким чином можна буде санепідслужбою та екоінспекцією усунути ці порушення та притягнути до відповідальності працівників органів контролю.
Та чи є за що їх притягувати? На запит «Волинської газети» головне управління санепідслужби в області повідомило, що відпочинок у тих місцях, де є порушення нормативних вимог, несе «ризики для ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації, а також забруднення довкілля». Відтак, за дорученням голови облдержадміністрації проводилися у червні комісійні перевірки за участю органів місцевого самоврядування, контролюючих служб закладів відпочинку та місць масового відпочинку. Після постанови начальника Любомльського міжрайонного управління ГУ ДСЕС в області діяльність бази відпочинку «Пісочне» призупинена, а матеріали перевірок надані у правоохоронні органи.
Почути підтвердження або заперечення даних щодо проникнення нечистот із вуличних туалетів у ґрунтові води й озеро не вдалося. «Питання встановлення герметичності вигрібних ям надвірних туалетів не належить до компетенції держсанепідслужби», – йдеться у відповіді на запит. 
Щодо купання в Пісочному та пиття із «базівських» колодязів, то санепідеміологи зазначили: якість і безпечність води озера відповідає гігієнічним нормативам. А от чотири проби питної води з колодязів за санітарно-хімічними показниками не відповідають гігієнічним нормативам (голова правління ВОГО «База відпочинку «Пісочне» на таке зазначив, мовляв: «Скільки тут буваю, стільки ту воду п’ю, і , як бачите, живий-здоровий»).
Отож, усунути недоліки власники об’єктів відпочинку мали в червні. Після цього повинні були повторно звернутися до спеціальної комісії, аби та прийняла рішення щодо початку роботи об’єктів відпочинку.
Виходить, якщо база працює, то буря довкола Пісочного стихла? Тобто недоліки усунуті, комісія «роботу прийняла» і туристи можуть без ризику відпочивати на озері? 
Не зовсім так. Бо наступного ж дня після нашої розмови із Олександром Сопронюком прокуратура Старовижівського району таки поїхала на базу «Пісочне». Однак, за повідомленням прес-служби обласної прокуратури, зафіксувала там лише обслуговуючий персонал. «Повторну перевірку плануємо провести й у вихідні, коли зазвичай буває наплив туристів. Якщо знайдемо осіб, які підтвердять, що дійсно перебувають на базі як відпочивальники, будемо відповідно реагувати – вносити подання на санстанцію і ставити питання про притягнення працівників СЕС до відповідальності, оскільки вони не контролюють виконання своїх же рішень», – повідомили в прокуратурі області.
Відтак – далі буде.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (614) - 86%
Пізно (27) - 3.8%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%